Ракетний удар рашистів пошкодив пам’ятку нацзначення – Миколаївський костел у Києві, фото
Унаслідок чергової російської ракетної атаки вранці 20 грудня в Києві пошкоджено унікальну пам’ятку національного значення — Миколаївський костел. >>
Незалежні контролери попереджають: Київ може спіткати «сміттєва доля» Львова
26.05.2017
Сміттєва проблема — розплата за блага цивілізації, і щодень вона стає все актуальнішою в усьому світі. Не оминула вона й Україну, а особливо Київ: ще трохи — й столицю спіткає сміттєвий коллапс, аналогічний львівському.
Аби цього не сталося, столична влада планує активно боротися зі сміттям: у найближчій перспективі чиновники держадміністрації хочуть побудувати п’ять нових центрів поводження з твердими побутовими відходами, а ще передбачено активне встановлення нових типів підземних контейнерів.
Зокрема, 50 таких конструкцій мають з’явитися в центральній частині, а до кінця року — ще 250 по всьому місту.
«Сміттєвою справою» ось уже сім років поспіль у столиці опікується спеціальна «Програма поводження з побутовими відходами».
Та наскільки ефективною вона є, вирішили з’ясувати представники ГО «Публічний аудит» у рамках власного проекту «Як покращити управління публічними ресурсами столиці?», і, як виявилося, недарма, адже було виявлено чимало провалів й «окозамилювань».
З’ясувалося, що затверджена ще у 2010 році (на найближчі шість років) КМДА «Програма» — на сьогодні профінансована лише на... 3% (64,5 млн. грн. із запланованих 2 млрд.).
Двоконтейнерна система збирання відходів із опцією розподілу контейнерів для глибшого відсортовування відходів, ліквідація сміттєпроводів, європейський тип контейнерів із кришкою (обмежує потрапляння вологи всередину контейнерів) — усе це кияни мали отримати ще два роки тому, але ніщо із запланованого цілком реалізувати не вдалося.
«Фактично, тоді вся реалізація звелася до ремонту вбиралень та якихось просвітницьких заходів, які можна було реалізувати й без затвердження самої програми», — коментує провідний аналітик «Публічного аудиту» Володимир Тарчинський.
У підсумку, на 116 працівників, відповідальних за програму Департаменту ЖКГ за 2013–2015 рр., було витрачено близько 40 млн. грн. — тобто половину коштів, призначених на всю програму за чотири роки.
Не найкращі тенденції мали місце й у 2016 році, коли із планових 335 млн. грн. на реалізацію підпрограми «Санітарне очищення міста» фактично було виділено тільки близько 33 млн. грн. (9%).
Залишаються низькими темпи фінансування та реалізації заходів у галузi поводження з побутовими відходами й у цьому році — з необхідних витрат у 96,4 млн. грн. наразі освоєно лише 5,7 млн. грн. (5%).
Утім принаймні своєчасно закуповуються нові типи контейнерів для збору ТПВ.
Налагоджена система переробки ТПВ — не лише питання комфорту киян, а й насамперед інвестиція в екологію столиці.
Тож «Публічний аудит» вирішив зробити «підказки», виділивши з «Програми» чотири проблеми, на які столична влада має звернути увагу в першу чергу.
Негайно необхідні:
- реконструкція та модернізація заводу «Енергія» ПАТ «Київенерго» — будівництво системи хімічного очищення димових газів, модернізація паропроводів, встановлення парових турбін, будівництво сортувальної лінії та лінії з переробки харчових (органічних) відходів;
- будівництво чотирьох комплексів із переробки та сортування ТПВ у правобережній та лівобережній частинах Києва;
- реконструкція Полігону № 5 (що у Підгірцях, який, до слова, заплановано закрити до 1 жовтня 2018 року), де вже вичерпано ресурс захоронення;
- оновлення обладнання для очищення фільтрату, яке на сьогодні не відповідає технологічним і технічним характеристикам;
- розширення площі складування відходів та будівництво третьої черги на Полігоні № 6 (призначений для захоронення великогабаритних і будівельних відходів і розташований на території закинутого кар’єра Корчуватського комбінату будматеріалів та не має необхідного функціоналу для переробки великогабаритних відходів).
