Усе заради влади: венесуельський диктатор хоче переписати Конституцію

25.05.2017
Усе заради влади: венесуельський диктатор хоче переписати Конституцію

Упродовж двох місяців у Венесуелі не вщухають протести.

Кориговування конституцій з метою збереження чи зміцнення влади є улюбленим прийомом тоталітарних правителів — від «вічних» керманичів Середньої Азії до Білорусі і Туреччини.
 
Таким шляхом вирішив піти і президент-марксист Венесуели Ніколас Мадуро, оскільки країна ось уже два місяці буквально кипить масовими народними виступами з вимогами його відставки та проведення дострокових демократичних виборів. 
 
Мадуро запускає суперечливий процес змін до Конституції, аби не допустити перемоги опозиції на виборах у регіонах та попередити власне падіння.
 
Центрвиборчком Венесуели 23 травня заявив про намір провести вибори установчих зборів у липні з метою внести зміни до Конституції країни.
 
До конституційної асамблеї, за задумом Мадуро, мають увійти 364 члени, обранi за територіальним принципом, 8 — від індіанських народів та 168 — від різних суспільних груп, усього 540 осіб.
 
Президент Ніколас Мадуро висунув пропозицію, щоб третину від складу установчих зборів становили представники спеціальних округів та організацій, як то проф­спілки або об’єднання пенсіонерів, які є контрольованими президентською адміністрацією.
 
Опозиція заявила, що такі групи складаються передовсім з представників правлячої Соціалістичної партії і що такий спосіб організації ви­борчого процесу посприяє вигідному для влади результату виборів.
 
Установчі збори матимуть право, зокрема, відмовитися від проведення виборів у регіонах, запланованих на грудень поточного року, пише інформагенція «Ассошiейтед Пресс».
 
Минулого року уряд відтермінував проведення регіональних виборів, у яких опозиційні сили мали високі шанси перемогти правлячу партію.
 
У Венесуелі тривають масові антиурядові акції з вимогою провести вибори президента.
 
За два місяці під час сутичок демонстрантів iз поліцією загинули щонайменше 53 особи.
 
Венесуела переживає глибоку кризу. Внаслідок падіння світових цін на нафту, а також неефективного урядування в країні бракує продовольства, спостерігаються гіперінфляція та значне зростання рівня злочинності.