У Львові для діток із вадами зору адаптували український мультик «Лис Микита»

Завдяки ініціативі львівських активістів і волонтерів дітки, які мають проблеми із зором, тепер матимуть змогу по-особливому переглядати український мультфільм «Лис Микита».

 

Першими на собі випробували такий перегляд діти з львівської спеціальної загальноосвітньої  школи-інтернату №100 для незрячих дітей.

 

Для них презентували дві перші серії українського мультфільму.

 

Стрічка доповнена окремою звуковою доріжкою з коментарем подій та описом персонажів — аудіодискрипцією.

 

За словами ініціаторів проекту, робота над адаптацією 26-серійного мультфільму розпочалася в лютому 2017 року в рамках соціально-культурного проекту «Лис Микита: серія «мультиплікація з аудіодискрипцією для незрячих дітей», який одержав перемогу на конкурсі «Зробимо Львів кращим!» від управління соціального захисту Львівської міської ради.

 

Завдання аудіодискрипторів було — написати коментар з урахуванням психологічних особливостей світосприймання сліпих дітей, озвучити його в студії звукозапису, накласти додаткову звукову доріжку на відеоряд мультика.

 

Окрім творчої та технічної, цей процес передбачав і правову складову: перед початком роботи Львівський обласний осередок ГО «Українська спілка інвалідів — УСІ» звернувся до авторів мультика — ТОВ «Фрески», і отримав ліцензію на адаптацію твору та його розміщення на сторінці для незрячих.

 

Автори мультика надали також оригінальну версію твору з дозволом, який сприяє показу мультика в ефірах місцевих і національних телеканалів.

 

Таким чином із часом мультик зможуть переглянути незрячі дітки з усієї України.

 

Як розповідає виконавчий директор Львівського обласного осередку ВГО «Українська спілка інвалідів — УСІ» Оксана Потимко:

 

«Львівські незрячі школярі під час перегляду мультфільму показали, якою жаданою й очікуваною є для них мультиплікація. Попри сліпоту, ці діти хочуть користуватися всіма благами цивілізації, доступними для їх зрячих однолітків. Львівська команда аудіодискрипторів, яка власне й упроваджувала цю послугу в Україні ще у 2013 році, готова робити цей світ кращим і відкритішим для всіх саме завдяки таким ініціативам». 

 

Над створенням звукової доріжки працювала команда львів’ян: актриса Олександра Бонковська, звукорежисер Ярослав Босий, експерт Оксана Потимко:

 

«Завдяки додатковій звуковій доріжці незримий відеопродукт стає зрозумілим і доступним для тих, хто зовсім не бачить або має важкі порушення зору».

 

Для України це справді інновація та новизна у розвитку дітей із вадами зору.

 

Проте у країнах Європи та Америки такі ініціативи існують ще з кінця 70-х — початку 80-х років XX століття.  

 

Робота над адаптацією «Лиса Микити» для тих, хто не бачить і сприймає світ на слух, триватиме впродовж ще кількох місяців.

 

Загалом серію мультиплікацій для незрячих дітей управління соціального захисту підтримало коштами в розмірі 48 тисяч гривень.

 

Окрім цього, завдяки ініціативі Львівського обласного осередку «Українська спілка інвалідів — УСІ» у Черкасах для незрячих діток озвучать книги.

 

Всеукраїнський проект «Книга, що говорить» був започаткований у Львові, проте підтримати його вирішили й у Черкасах.

 

На заклик працівників закладу озвучити і записати дитячі твори досить швидко відгукнулася значна кількість користувачів соціальних мереж.

 

За словами працівників Черкаської бібліотеки, на сьогодні в Україні склалася критична ситуація з виготовленням книг шрифтом Брайля. Наприклад, у Черкаській бібліотеці для дітей таких усього дві.

 

У планах ініціаторів — озвучити «Русалоньку» і «Миколчині історії» Марини Павленко, а також твори черкаського письменника Сергія Носаня.

 

Начитуватимуть книги співробітники бібліотеки.

 

Проте, як зазначають організатори, створити аудіозапис власними силами можуть усі охочі. Необхідна інформація та інструкція з начитування книг розміщена на сайті бібліотеки. 

 

На заклик підтримати добру справу відразу відгукнулися місцеві письменники, актори та небайдужі громадяни.

 

Всебічно сприяють підтримці ініціативи й в обласному товаристві незрячих. Організація має свою бібліотеку, окрім брайлівських книжок, у ній є  бобіни, касети, диски.

 

Втім аудіофонд досить бідний. Має товариство й невеличку електронну бібліотеку, послугами якої користуються майже 600 незрячих.

 

Усього ж на Черкащині таких бібліотек лише дві.

 

Тому ініціатори акції і бібліотекарі вдячні будь-якій підтримці, яку надають громадяни та благодійники.