Завдяки ініціативі львівських активістів і волонтерів дітки, які мають проблеми із зором, тепер матимуть змогу по-особливому переглядати український мультфільм «Лис Микита».
Першими на собі випробували такий перегляд діти з львівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату №100 для незрячих дітей.
Для них презентували дві перші серії українського мультфільму.
Стрічка доповнена окремою звуковою доріжкою з коментарем подій та описом персонажів — аудіодискрипцією.
За словами ініціаторів проекту, робота над адаптацією 26-серійного мультфільму розпочалася в лютому 2017 року в рамках соціально-культурного проекту «Лис Микита: серія «мультиплікація з аудіодискрипцією для незрячих дітей», який одержав перемогу на конкурсі «Зробимо Львів кращим!» від управління соціального захисту Львівської міської ради.
Завдання аудіодискрипторів було — написати коментар з урахуванням психологічних особливостей світосприймання сліпих дітей, озвучити його в студії звукозапису, накласти додаткову звукову доріжку на відеоряд мультика.
Окрім творчої та технічної, цей процес передбачав і правову складову: перед початком роботи Львівський обласний осередок ГО «Українська спілка інвалідів — УСІ» звернувся до авторів мультика — ТОВ «Фрески», і отримав ліцензію на адаптацію твору та його розміщення на сторінці для незрячих.
Автори мультика надали також оригінальну версію твору з дозволом, який сприяє показу мультика в ефірах місцевих і національних телеканалів.
Таким чином із часом мультик зможуть переглянути незрячі дітки з усієї України.
Як розповідає виконавчий директор Львівського обласного осередку ВГО «Українська спілка інвалідів — УСІ» Оксана Потимко:
«Львівські незрячі школярі під час перегляду мультфільму показали, якою жаданою й очікуваною є для них мультиплікація. Попри сліпоту, ці діти хочуть користуватися всіма благами цивілізації, доступними для їх зрячих однолітків. Львівська команда аудіодискрипторів, яка власне й упроваджувала цю послугу в Україні ще у 2013 році, готова робити цей світ кращим і відкритішим для всіх саме завдяки таким ініціативам».
Над створенням звукової доріжки працювала команда львів’ян: актриса Олександра Бонковська, звукорежисер Ярослав Босий, експерт Оксана Потимко:
«Завдяки додатковій звуковій доріжці незримий відеопродукт стає зрозумілим і доступним для тих, хто зовсім не бачить або має важкі порушення зору».
Для України це справді інновація та новизна у розвитку дітей із вадами зору.
Проте у країнах Європи та Америки такі ініціативи існують ще з кінця 70-х — початку 80-х років XX століття.
Робота над адаптацією «Лиса Микити» для тих, хто не бачить і сприймає світ на слух, триватиме впродовж ще кількох місяців.
Загалом серію мультиплікацій для незрячих дітей управління соціального захисту підтримало коштами в розмірі 48 тисяч гривень.
Окрім цього, завдяки ініціативі Львівського обласного осередку «Українська спілка інвалідів — УСІ» у Черкасах для незрячих діток озвучать книги.
Всеукраїнський проект «Книга, що говорить» був започаткований у Львові, проте підтримати його вирішили й у Черкасах.
На заклик працівників закладу озвучити і записати дитячі твори досить швидко відгукнулася значна кількість користувачів соціальних мереж.
За словами працівників Черкаської бібліотеки, на сьогодні в Україні склалася критична ситуація з виготовленням книг шрифтом Брайля. Наприклад, у Черкаській бібліотеці для дітей таких усього дві.
У планах ініціаторів — озвучити «Русалоньку» і «Миколчині історії» Марини Павленко, а також твори черкаського письменника Сергія Носаня.
Начитуватимуть книги співробітники бібліотеки.
Проте, як зазначають організатори, створити аудіозапис власними силами можуть усі охочі. Необхідна інформація та інструкція з начитування книг розміщена на сайті бібліотеки.
На заклик підтримати добру справу відразу відгукнулися місцеві письменники, актори та небайдужі громадяни.
Всебічно сприяють підтримці ініціативи й в обласному товаристві незрячих. Організація має свою бібліотеку, окрім брайлівських книжок, у ній є бобіни, касети, диски.
Втім аудіофонд досить бідний. Має товариство й невеличку електронну бібліотеку, послугами якої користуються майже 600 незрячих.
Усього ж на Черкащині таких бібліотек лише дві.
Тому ініціатори акції і бібліотекарі вдячні будь-якій підтримці, яку надають громадяни та благодійники.
