Минає друга річниця з моменту, відколи країну декомунізували.
З вулиць українських міст зникли радянські назви, а на карті України вже не знайти населеного пункту, названого на честь комуністичних лідерів.
У рамках декомунізації зникла радянська символіка, а з місцевих площ забрали пам’ятники радянських вождів.
Ті постаменти, які поки що декомунізувати не змогли, — завісили синьо-жовтими стягами (як-от пам’ятник Щорсу в Києві).
До другої річниці набрання чинності декомунізаційних законів у столиці на території ВДНГ вирішили створити Музей монументальної пропаганди СРСР.
Він складатиметься з відкритої частини й експозиції у приміщенні. Більшість монументів і пам’ятників розташують у парковій частині уздовж алеї за павільйоном №1 на ВДНГ.
Ініціаторами проекту стали заступник міського голови Києва Володимир Прокопів; директор Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, т. в. о. генерального директора Національного комплексу «Експоцентр України» Євген Мушкін та керівник проекту Максим Бахматов.
В експозицію ввійдуть монументальні скульптури зі столиці, регіонів України та приватних колекцій.
До виставки також долучать і декомунізовані пам’ятники.
Утім які саме об’єкти представлять у Музеї, вирішуватиме спеціальна експертна рада.
Виставка функціонуватиме за рахунок приватних інвесторів. Бюджет складатиме 10-15 мільйонів гривень.
Відкрити Музей планують уже в листопаді цього року, коли маякуватиме дата сторіччя Жовтневого преровоту.
У КМДА сподіваються, що це місце стане привабливим туристичним об’єктом для гостей та жителів міста.
До слова, подібні музеї є в багатьох країнах.
Серед яких Музей комунізму у Празі, Музей радянської окупації у Тбілісі та Музей окупації Латвії у Ризі.
За словами директора Інституту національної пам’яті Володимир В’ятровича, позбавлення комуністичної символіки в Україні — це тільки перший етап декомунізації:
«Позбутися символів комунізму в громадському просторі — завдання, яке ми майже виконали за два роки. Це був лише перший крок. Адже ми не повиннi просто забути радянське минуле — навпаки, маємо пам’ятати, як приклад того, що ніколи не повинно повторитися. «Ніколи знову» — саме про це говоритимуть експонати відвідувачам майбутнього музею монументальної пропаганди СРСР».