У Полтаві мешканці багатоповерхівок не дозволили газовикам встановити будинкові лічильники

«Останнім часом люди стали інертні, але цього разу ніхто не лишився байдужим: чи не всі по черзі виходили на вулицю.

 

Одні чергували біля під’їздів із 8-ї по 9-ту годину, інші — з 9-ї по 10-ту.  Представники ПАТ «Полтавагаз» прибули, аби  встановити будинковий вузол обліку газу, о пів на 11-ту.

 

Ми  стали стіною й не впустили їх до будинку.

 

Газовики нам ще й подякували за толерантність:

 

«Спасибі, що не побили. Бо мешканці інших будинків нерідко нас із палицями зустрічають», — розповідає мешканка житлового будинку №54, що на вул. Європейській, Ізабелла Ярошенко. 

 

«Газове» питання для Ізабелли Михайлівни дуже болюче. Відколи не стало її чоловіка, вона мешкає у квартирі сама, проте, окрім неї, тут прописані ще четверо осіб: син, донька та двоє онуків.

 

Тож нерідко жінка отримує від ПАТ «Полтавагаз» платіжки, в яких вказана солідна сума заборгованості.

 

А все тому, що нараховують плату за споживання природного газу не на одну особу, а на п’ятьох.

 

«Таким чином, кожні півроку  я змушена доводити, що насправді мешкаю в оселі сама: подавати ось такий акт за підписами сусідів, а також начальника ЖЕКу про те, що четверо осіб лише прописані в моїй квартирі, — показує папери моя співрозмовниця.

 

— Окрім цього, прикладаю ксерокопії  паспортів сина та доньки, а також свідоцтв про народження онуків».

 

Виходом для пенсіонерки стало б встановлення квартирного лічильника природного газу. Із заявою про це вона й звернулася торік до ПАТ «Полтавагаз» і отримала відповідь: оскільки, мовляв, у 2017 році індивідуальними приладами обліку природного газу будуть обладнані всі квартири житлових багатоповерхівок, то вам також встановлять його згідно з чергою.

 

Ізабелла Михайлівна й заспокоїлася.  

 

«Аж нещодавно суботнього ранку виходимо з будинку, а біля під’їзду висить оголошення про те, що в понеділок постачання природного газу буде призупинено у зв’язку зі встановленням будинкового вузла обліку, — продовжує розповідь  жінка.

 

— Ми заметушилися й, зібравши підписи,  надіслали до ПАТ «Полтавагаз» звернення про свою незгоду зі встановленням будинкового газового лічильника, натомість просили встановити в квартирах індивідуальні прилади обліку природного газу. І отримали відповідь на трьох аркушах...»

 

У листі за підписом першого заступника голови правління ПАТ «Полтавагаз» Сергія Мокрого нагадується, що, «згідно зі статтею 19 Конституції України, правовий порядок у нашій країні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством».

 

Водночас далі зазначається, що, згідно з постановою НКРЕКП, «балансоутримувач  не може відмовити оператору газорозподільних мереж в організації та встановленні будинкового вузла обліку природного газу, якщо ці заходи здійснюються за рахунок останнього...

 

У разі неврегулювання  зазначених питань газопостачання такому будинку, групі будинків, групі споживачів може бути припинено, відповідно до законодавства.

 

У разі незгоди власника квартири розраховуватися за спожитий газ за показаннями будинкового вузла обліку він може встановити квартирний газовий лічильник  за власні кошти».

 

Висновок такий: «підстави для задоволення звернення мешканців житлового будинку №54, що на вулиці Європейській у Полтаві, щодо незгоди зі встановленням будинкового лічильника відсутні. Оскільки питання встановлення населенню будинкових вузлів обліку природного газу врегульоване Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», постановами Кабінету Міністрів та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, а перелік багатоквартирних будинків у Полтаві (куди внесено й будинок №54 на вулиці Європейській), які необхідно обладнати будинковими газовими лічильниками, затверджений тією ж НКРЕКП, незгода власників квартир зазначеної висотки розраховуватися за спожитий природний газ за показниками будинкового лічильника та вимога встановити за рахунок ПАТ «Полтавагаз» прилади обліку кожному споживачу суперечить вимогам Конституції та законів України й не може бути задоволена». 

 

А далі ще раз наголошується, що «обсяги спожитого природного газу  визначаються за показаннями будинкового вузла обліку з подальшим розподілом його між споживачами пропорційно до кількості осіб, зареєстрованих у квартирі або іншому ізольованому житловому приміщенні».

 

Отже, недаремно Ізабелла Ярошенко так переймається цим питанням.

 

«Нам говорять: хочете встановити квартирний газовий лічильник — готуйте 4 тисячі гривень. У нашому житловому будинку зі 108  квартирами 86 належить пенсіонерам. Як гадаєте, вони потягнуть таку суму чи ні? — ставить Ізабелла Михайлівна риторичне запитання. — Тому ми отут кістьми ляжемо під будинком, але встановити будинковий газовий лічильник не дамо».

 

«Це таке складне питання, що не дай Боже! — приєднується до розмови іще один мешканець житлового будинку №54 Володимир Ребека.

 

— Люди з нашої багатоповерхівки  ніколи не погодяться на оту «зрівняйлівку», яку пропонує ПАТ «Полтавагаз». Бо всі сім’ї, які населяють будинок, не схожі одна на одну. У кожного з нас різні потреби й, відповідно, різне споживання природного газу. От я мешкаю у квартирі сам, син проживає окремо. Можу за день зварити на газовій плиті сосиску чи яйце, закип’ятити воду в чайнику. А сусід, скажімо, цілий день пече пиріжки й носить продавати на ринок, який поряд. То хіба можна нас зрівняти? Не забувайте й те, що в нас багато квартир використовуються  як готельні номери — їх винаймають, як правило, студенти-іноземці (тут поряд медична академія, де вони навчаються), а зареєстрований у такому житлі тільки власник, на якого й нараховуватиметься плата за спожитий газ. Це виходить колгосп: наприклад, я використав природний газ, а хтось за мене заплатить. Вихід — тільки у встановленні індивідуального газового лічильника».

 

Консенсус, на думку Володимира Кіндратовича, може бути такий:

 

«Звісно, якщо газопостачальне підприємство має матеріальні труднощі, я згоден придбати лічильник за власний кошт, а газовики нехай би його встановили. Тим паче  що сам лічильник коштує 700—800 гривень, а решта — то «накрутки». Я цікавився, за що вони деруть отакі гроші. Думаєте, хтось мені пояснив? Таємниця, покрита темрявою. Так само хочуть ввести й абонплату за споживання природного газу: якщо твоє житло підключене до газорозподільної мережі — плати, нікого не хвилює: використовуєш  ти його чи ні. Я порахував:  якщо абонплату таки введуть, мені доведеться відмовитися від газової  плити й перейти на електроплитку».

 

— «За що іще не вимагають плати, так це хіба що за повітря», — обурюється Ізабелла Михайлівна.

 

Мешканці багатоповерхівки №54 ремствують і на те, що в сусідніх будинках №48 та №56 індивідуальні лічильники газопостачальне підприємство таки встановило, бо там мешканці, окрім газової плити, мають ще й колонку.

 

«А раз у нас тільки плита, — роблять висновок, — то ПАТ «Полтавагаз» порахувало, що встановлювати квартирні лічильники невигідно».

 

Не вдалося встановити будинковий вузол обліку природного газу і в житловому будинку №44: тут мешканці  так само виступили проти його облаштування. Тож газовики змушені були ретируватися. 

 

«Просто потрібно виконувати Закон України 2011 року «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», в якому чорним по білому написано, що до 1 січня 2018 року всі квартири мають бути обладнані індивідуальними газовими лічильниками, — вважає мешканець будинку №44 Олександр Ємельянов.

 

— А газопостачальне підприємство, схоже, вирішило обрати спрощену схему: встановити один лічильник на житловий будинок. Щоб було, як  кажуть, і дешево, і сердито. Але це неправильно. Кожен має платити за спожитий газ. Чому я повинен розраховуватися ще й за газ, використаний сусідом? Скажімо, в кожному під’їзді нашої багатоповерхівки мешкають студенти-іноземці (от і в нашому під’їзді їх 15). Ні для кого не секрет, газ вони використовують не в тих обсягах, за які платять.

 

Таким чином, має бути тільки індивідуальний облік споживання блакитного палива. До речі, у згаданому мною законі зазначається: якщо до початку наступного року індивідуальні газові лічильники не будуть встановлені, то оплата за спожитий газ відбуватиметься за чинними тарифами. Там жодних санкцій, якими нас лякають газовики, не передбачено. Я дуже уважно прочитав цей закон». 

 

А ТИМ ЧАСОМ