В Україні продовжує дешевшати іноземна валюта. Тенденція, позитивна для більшості українців — за винятком хіба що експортерів — протримається ще принаймні тиждень-другий.
Надалі експерти очікують стабілізації курсу і, можливо, плавного послаблення гривні.
Відтак саме зараз найкращий час, аби купувати валюту. Насамперед долар, який днями упав щодо євро.
Гривня міцнішає з кожним днем
Станом на вчорашній день Національний банк України вкотре зміцнив курс нашої національної валюти. Цього разу на 4 копійки щодо американського долара.
Відтак курс гривні встановився на рівні 26,3 гривнi за долар. Євро продавали за 29,5 гривнi.
За 10 російських рублів давали 4,65 гривнi.
Сприяли цьому торги на міжбанківській валютній біржі у вівторок, які завершилися на рівні 26,28—26,30 гривнi.
Учора тенденція до укріплення гривні продовжилася. Коли цей номер готувався до друку, «зелений» надалі «просідав» — до 26,26—26,27 грн. за долар.
Євровалюта на відкритті міжбанку подешевшала одразу на 13 копійок: після вчорашніх 29,50 встановився курс 29,37 гривнi.
Аналітик «Альпарі» Вадим Іосуб аналізує перебіг затяжного «доларопаду».
«У перші два тижні травня, на які припало багато святкових днів, курс долара тимчасово стабілізувався, але минулого «повноцінного» тижня він знову повернувся до зниження, подешевшавши у межах 0,2-0,5%, — сказав експерт.
— За тиждень офіційний курс долара США, що його встановлює НБУ, знизився із 26,47 до 26,37 гривнi, або на 0,4%. Середньозважений курс на міжбанку опустився на 0,5%. На готівковому ринку купівля знизилася на 0,2%, а продаж — на 0,3%».
При цьому спред, тобто різниця між курсом купівлі та продажу валюти, знизився із 1,1% до 0,9%. А подібна тенденція є яскравим свідченням стабілізації ринку, затишшям на ньому та певним домінуванням пропозиції над попитом.
Євро в Україні: не «зрада», а зростання через Трампа
Чи не єдиним винятком із загальної картини стало деяке подорожчання євровалюти — на тлі здешевшання долара. За тиждень євро подорожчало на понад 50 копійок! Із 28,41—28,98 до 28,92—29,51 гривнi.
Утім, як відзначають аналітики, «зрадою» тут і не пахне.
«У цій тенденції немає нічого специфічного для українського ринку, — продовжує Вадим Іосуб. — Адже європейська валюта зростає у цілому світі, в тому числі й щодо американського долара».
Так, за останні десять днів євро подорожчало щодо долара із 1,08 до 1,12. Що становить понад 3%. Європейська грошова одиниця зростала цілий минулий тиждень, унаслідок чого її курс повернувся до рівня листопада минулого року.
«Головні причини зростання євро — поява цілої низки сильних макроекономічних даних із ЄС, зокрема зростання позитивного сальдо Євросоюзу, на тлі відверто слабкої статистики із США. Йдеться про інфляцію, роздрібні продажі та будівництво нових об’єктів, — продовжує Іосуб.
— На це накладаються численні перманентні скандали навколо фігури американського президента Дональда Трампа».
Отже, сьогоднішнє зростання євро на українському ринку — це всього лише віддзеркалення процесів, які відбуваються на світових валютних ринках.
«Жодного зв’язку із безвізом чи збільшенням попиту на європейську валюту, який нібито виник через відкриття кордонів, ця тенденція не має, — наголошує аналітик «Альпарі».
— Як тільки євро почне знижуватися на світових ринках, воно одразу подешевшає і щодо гривні в Україні».
Тижні найдешевшого долара
Найпопулярніше питання українців, які хотіли би купити валюту, але вичікують, коли вона буде найдешевшою, — до якої позначки дешевшатиме у нашій країні долар?
Аналітики сходяться на думці: сьогодні ми маємо найнижчий курс іноземних валют щодо гривні за весь останній період.
Така ситуація протримається ще тиждень, може, два. Надалі слід очікувати стабілізації курсу, а можливо, і деякого послаблення курсу гривні.
Причини цьому — і об’єктивні, і суб’єктивні. З одного боку, завершиться сприятливий для валютного курсу приплив коштів до України, а по-друге, Національний банк є неоголошеним противником високого курсу гривні і своїми діями не дозволяє їй надмірно укріплюватися.
Аналітик «Форекс-Клубу» в Україні Андрій Шевчишин вважає, що укріплення гривні впродовж останніх тижнів мало ситуативний характер.
«Є «Євробачення», є Чемпіонат світу з хокею, які зумовили локальний приплив валюти. Все це сформувало базу для поточного ослаблення курсу долара й укріплення гривні», — стверджує він.
Також, за словами експерта, варто взяти до уваги так звані «травневі», коли люди часто продають валюту.
Дякує головному пісенному конкурсу Європи за високий курс української гривні й фінансовий аналітик Віталій Шапран.
І додає ще одну важливу складову: конфіскацію 1,5 мільярда доларів оточення Януковича на їхнiх рахунках в «Ощадбанку».
Утiм дія всіх перелічених тут факторів уже фактично добігла кінця. І курс гривні опинився перед зовсім іншими явищами.
Які гратимуть, навпаки, проти стабільної гривні.
Йдеться, насамперед, про надійність припливу валюти. «Євробачення» завершилося, а Україна продовжує залишатися сировинною країною, а отже, надходження валюти залежить від стабільності цін на сировину на світових ринках.
А також сезонного фактору: навесні і влітку гривня укріплюється, а восени, коли починається пік ділової активності, падає.
Раніше, як стверджують експерти, інші галузі економіки підстраховували ці ризики. Наприклад, машинобудування. Яке мало залежало від сезонних факторів.
Але коли промвиробництво в Україні стабільно демонструє мінус, вести мову про вплив цього складника на стабільність валюти вже не доводиться.
Окрім того, кожної осені Україна традиційно стикається із «несподіваною» необхідністю закуповувати енергоресурси.
За валюту, якої у нас через погану роботу економіки, традиційно обмаль.
Нацбанк проти сильної гривні
Відтак гривня рано чи пізно почне дешевшати. Питання — коли? Восени, як одностайно стверджують експерти, втримати курс на нинішньому рівні не вдасться.
Але більшість із них переконані, що тренд донизу стартує значно раніше, ніж настануть перші холоди.
По-перше, проти сильної гривні традиційно «грає» Національний банк України.
І як показує досвід, коли гривня починає укріплюватися, НБУ виходить на міжбанк із купівлею великих сум валюти.
Для поповнення золотовалютних запасів. І подібними діями регулятор не дозволяє курсу надалі зростати.
Подібну ситуацію експерти констатували у вівторок. НБУ вийшов на міжбанк із «тихою» інтервенцією з купівлі валюти — шляхом запиту кращого курсу.
І таким чином стримав долар від сильного просідання. Так що незначне падіння «зеленого» на торгах, яке ми бачили позавчора, — це заслуга регулятора.
І якби не послідовники пані Гонтаревої, «бакс» в Україні упав би значно сильніше, а відтак і євро подорожчало би не так суттєво…
Тож більшість експертів упевнена: проти несприятливих тенденцій і НБУ українська гривня довго триматися не зможе. І курс почне падати. Питання — коли і на скільки.
Плюс проти мінуса
Частина аналітиків вважає, що головні події стануться влітку. Якраз після оприлюднення даних про збитки внаслідок блокади ОРДЛО.
За деякими даними, вона може становити 1,8 млрд. доларів експортної виручки у галузі гірничо-металургійного комплексу.
Ця «дірка» зможе суттєво натиснути на нашу національну валюту.
«Східний фактор» може послабити гривню до 28,5 грн. за долар. Сприятиме цьому і рівень інфляції.
Адже вважається, що курс нацвалюти впаде у річному вимірі не менше, ніж становитиме цей показник.
А інфляція, на думку уряду, у 2017 році має наблизитися до показника 10,4%.
Додаткові фактори ризику для гривні — дефіцит платіжного балансу, який у річному вимірі має, як передбачається, становити 3-4 млрд. доларів.
З іншого боку, золотовалютні запаси дозволяють витратити 1-2 мільярди доларів на підтримку курсу.
Втім тривалого ефекту такі дії не матимуть.
Але, як би там не було, вони є цілком можливими, — а особливо у випадку дочасних парламентських виборів, що можуть відбутися восени.
У цьому випадку влада піде на все, аби подарувати народові дешевий долар.
Але дешевим такий долар може бути недовго.
Щоправда, уряд і парламент мають у своїх руках і серйозніші козирі, аби втримати курс гривні, не лише «спалюючи» на міжбанку вільноконвертовану валюту.
І якщо запустити промисловість в один момент влада не зможе, то виконати свою обіцянку перед МВФ і провести пенсійну та земельну реформу — цілком.
Це зможе залучити до країни достатній обсяг іноземної валюти. І не лише для того, аби підтримати курс.
ЗАПЕВНЕННЯ
«Кити» вже не падатимуть
У Фонді гарантування вкладів фізичних осіб до кінця нинішнього літа не очікують банкрутств великих банків.
Хоч і відзначають розбалансованість трьох фінансових установ із російським капіталом.
«Супервеликих банків не очікуємо. Є банки, які не можуть виконати вимоги щодо капіталізації. Тому ми не розслабляємося, живемо під час кризи. Разом iз НБУ робимо аналіз», — сказав директор-розпорядник Фонду Костянтин Ворушилін.
Утiм банки країни-агресора можуть, на його думку, створити певну турбулентність на фінансовому ринку країни.
«Ми готувалися до гіршого сценарію. Зараз бачимо, що там ситуація стабілізувалася, роблять правильні кроки щодо виходу з кризи: щось намагаються продати... У нас немає стовідсоткової впевненості щодо цих фінустанов», — зауважив Ворушилін.
«Росбанки», за його словами, у старому форматі працювати на ринку вже не будуть, знайдуть шляхи виходу з країни. «Хочеться, щоби вони пішли цивілізовано, з мінімальними втратами для фінансового сектора нашої країни», — підсумував чиновник.
А ТИМ ЧАСОМ
Банк через суд
Національний банк України обурений рішеннями судів про повернення братам Суркісам — власникам «Акцент-Банку» («А-Банк») — 1,4 мільярда гривень, які ця фінустанова втратила після банкрутства «Приватбанку».
Раніше, нагадаємо, Окружний адміністративний суд Києва визнав недійсним угоду купівлі-продажу акцій «Приватбанку» Мінфіном.
Також суд скасував рішення Нацбанку про визнання «А-Банку» особою, пов’язаною з «Приватбанком».
Суд також скасував рішення регулятора про те, що брати Суркіси є особами, що пов’язані із «Приватом».
Відтак державна фінустанова має повернути «А-Банку» 1,047 мільярда гривень, 266 тис. доларів, 7884 євро.
Також із «Приватбанку» вирішили стягнути списані під час націоналізації 364 мільйони гривень.
НБУ зазначив, що всі ухвалені рішення щодо «Приватбанку» були ухвалені винятково в рамках спеціальної процедури, передбаченої ст. 41-1 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Також Нацбанк має намір звертатися до судів вищих інстанцій з оскарженням цих рішень і заявляє, що він абсолютно впевнений у законності проведеної процедури bail-in.
