Столиця України 18—20 травня вперше приймала Міжнародну театральну конференцію «Опера Європи-2017» .
До Києва завітали представники більше ста музичних театрів із 29 країн Європи.
Вони об’єднані під егідою асоціації Opera Europa — найбільшої і найвпливовішої міжнародної організації в галузі музично-театрального мистецтва.
Як зауважив на прес-конференції директор асоціації Ніколас Пейн, були певні побоювання щодо проведення конференції в Києві, але в процесі підготовки заходу вони швидко розвіялися.
За його словами, Європа — зокрема Європа музична — значна ширша за сучасні межі Євросоюзу, й Україна є її невіддільною частиною.
У перший день роботи конференції відбулося урочисте вручення сертифікатів про членство в асоціації Opera Europa Національної опери України та Київського національного академічного театру оперети (Львівський оперний театр членом Асоціації став ще раніше).
Безпосередня участь у цій організації відкриває перед українськими театрами нові можливості, зокрема щодо гастрольної діяльності за кордоном, залучення європейських оперних та балетних зірок для виступів на українській сцені, проведення спільних міжнародних проектів тощо.
Програма конференції включала обговорення актуальних тем сьогодення і перспектив розвитку театрально-музичного мистецтва, питання промоції і театрального менеджменту.
Окреме засідання було присвячено проблемі авторських прав.
У рамках форуму відбулося прослуховування молодих українських вокалістів міжнародним журі, до складу якого увійшли директори відомих європейських театрів. Наявність такого пункту в програмі занепокоїла журналістів.
Зокрема, на прес-конференції пролунало запитання, чи не є «Опера Європи-2017» завуальованою розвідкою — мовляв, приїхали до Києва театральні комівояжери з Європи, аби забрати найкращих наших співаків й остаточно оголити трупи українських музичних театрів.
Проте, як одноголосно зауважили директор Асоціації Opera Europa Ніколас Пейн, міністр культури Євген Нищук, гендиректор НОУ Петро Чуприна та художній керівник Національної оперети Богдан Струтинський, сучасний музично-театральний світ настільки відкритий і демократичний, що для розмов про «театральний шпіонаж» немає жодних підстав.
Було наведено чимало прикладів, коли українські артисти вдало поєднують закордонну діяльність із постійними виступами на вітчизняній сцені — зокрема, це блискуче вдається Людмилі Монастирській, одній із найяскравіших зірок світової опери й одночасно солістці Національної опери України.
До речі, модератором одного із заходів у рамках форуму був Кирило Карабиць — український диригент, добре відомий у Європі.
Його кар’єра — це ще один наочний приклад, що робота за кордоном для митця зовсім не означає розрив із Батьківщиною.
Ну й нарешті те, що форум «Опера Європи-2017» проходив у Києві саме в ці травневі дні, коли в Україні традиційно відзначається День Європи, також видається досить символічним.
А якщо згадати славні імена Бориса Гмирі, Миколи Кондратюка, Дмитра Гнатюка, Анатолія Солов’яненка, Євгенії Мірошниченко, Діани Петриненко та багатьох інших наших золотих голосів, то від сумнівів щодо приналежності українського музичного театру до європейської традиції не залишиться й сліду.
