Монументальність гобелена: дослідницькі мотиви у творчості Євгенії Липовецької

На черговому мистецькому святі, влаштованому Музеєм гетьманства, — виставці текстильної композиції та гобелена «Від неба до землі» ніжинської майстрині Євгенії Липовецької, не було особливого бажання ділити експозицію на просто текстиль і гобелени.

 

Світ, який явила художниця, настільки відразу захоплював, буквально забирав у якісь незбагненні далі, що думати про суто технічні тонкощі не хотілося. 

 

«Єднання»... Може, цей філософський твір, що перегукується з девізом виставки, і є ключовим?

 

Бандурист, який, за задумом автора, немов проступає з панорами українського лісостепу, з його невеликими узвишшями, байраками, хатинками в оточенні садків...

 

Обов’язкову для гобелена яскравість і виразність форм поєднано з монументальністю. І це невипадково.  

 

За плечима в 29-річної художниці не тільки закінчене з дипломом із відзнакою Ніжинське училище культури і мистецтв імені Марії Заньковецької (спеціальність «Декоративно-прикладне мистецтво»), а й Київський державний інститут дизайну та декоративно-прикладного мистецтва імені Михайла Бойчука (спеціальність «Монументально-декоративний живопис»). 

 

І цей ненав’язливий і дуже природний монументалізм неважко завважити в «Пісні літньої ночі» (постать мавки чи польової русалки), «Різдвяному сні» (янгол) тощо.

 

Ба навіть у невеликих за розміром роботах є цей вивищений і гіперболізований центр, який відразу «чіпляє» вас, змушує зупинитись і дивуватись, як за допомогою ткацького верстата можна було досягти такого ефекту («Чарівна птаха»).

 

Особисто в мене ненароком виникла асоціація з наскельними розписами Сахари, де вражають неймовірно великі силуети мисливців чи пастухів і малі, мов комахи, газелі, буйволи, гепарди... Якщо це збіг, то він грає на користь пані Євгенії.

 

Адже прадавні художники інтуїтивно мали бездоганний смак і випадкового нічого не робили.

 

Невдячна справа — описувати словами образотворче мистецтво. Й  обмовка про можливий вплив давнини на творчість майстрині також невипадкова.

 

Після училища вона ще встигла закінчити Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г.Короленка за спеціальністю «Образотворче мистецтво» і, між іншим, перемогти у Першому міжнародному українсько-канадському конкурсі дослідницьких робіт студентів. Дослідницьких — ось що цікаво.