Кожне місто, особливо велике, прагне, аби в нього була своя спортивна візитна картка.
Упродовж тривалого часу головною гордістю Львова були футбольні «Карпати», пік успішності котрих прийшовся на сезон-2010/2011 років, коли під орудою білоруса Олега Кононова «біло-зелені» грали в основному раунді Ліги Європи.
Утім з того часу львівський клуб почав поступово здавати позиції, перетворившись на команду нижнього ешелону вітчизняного футболу.
Однак без великих національних звершень у сфері командних видів спорту місто Лева не залишилося, вивівши, так би мовити, на чемпіонську орбіту жіночий гандбольний клуб — «Галичанку», котра днями втретє поспіль виграла «золото» чемпіонату країни.
Символічно, що переможну крапку в турнірі підопічні Тетяни Штефан та Анжели Савченко поставили на домашньому майданчику в протистоянні зі своїм головним конкурентом — «Карпатами», здолавши в заключному матчі останнього з’їзного туру першості ужгородську команду — 18:16.
Загалом, черговий чемпіонський титул «Галичанка» виграла достроково — під час ужгородської серії другого етапу суперліги.
Упродовж регулярного сезону львівські гандболістки двічі програли закарпатським візаві, проте на завершальній стадії змагань не дали наполегливому супернику жодного шансу повернутися на чемпіонську вершину.
Відтак, коли на заключний поєдинок сезону в Палаці спорту «Галичина» зібралося керівництво Львова на чолі з мером Андрієм Садовим, жодних неприємних для поважних гостей несподіванок бути не могло.
Іще до початку фінального поєдинку турніру очільник міста Лева точно знав, що золоті медалі він вручатиме своїм землячкам.
Традиції вітчизняного жіночого гандболу такі, що чемпіонський титул від однієї команди до іншої швидко не переходить. Нині в цьому господарстві триває ера львівської «Галичанки».
Попрощавшись зі своїм попереднім наставником Василем Козарем, який допоміг «Галичанці» вперше в історії виграти національне «золото», львівський колектив зберіг переможну ходу, продовживши демонстрацію своєї переваги над попереднім «домінатором» суперліги — «Карпатами».
На поєдинок проти свого головного конкурента львівський клуб зробив безкоштовним вхід, забезпечивши таким чином на трибунах «Галичини» максимально можливу явку.
Капітан «Галичанки» Леся Смолінг після матчу персонально дякувала вболівальникам, особливо відзначаючи підтримку фан-сектору.
За словами лідера львівського колективу, свою перемогу команда Штефан та Савченко присвятила воїнам АТО, котрі боронять українську землю.
* * *
На відміну від жіночої суперліги, де попри незмінність чемпіона, все ж існує чемпіонська конкуренція, в турнірі найсильніших чоловічих клубів України говорити про «золоту лихоманку» взагалі не доводиться.
Відтоді, як у Запоріжжі взялися активно розвивати «Мотор», нікому з суперників не вдається похитнути його позиції.
Через свою участь у груповому раунді Ліги чемпіонів у нинішньому сезоні «мотористи» грають матчі національної першості в особливому режимі.
Серйозно відставши від основного пелотону в питанні зіграних матчів, «Мотор» і досі перебуває не на вершині протоколу.
Утім, демонструючи по ходу змагань стовідсотковий результат, підопічні Миколи Степанця ні на мить не дають засумніватися в тому, що вп’яте поспіль завершать ЧУ на першій позиції.
ТАБЛО
Чемпіонат України. Суперліга. Жінки. Турнір за 1-3 місця.
Заключний з’їзний тур (Львів). «Галичанка» — «Карпати» — 18:16, «Галичанка» — «Дніпрянка» — 30:20, «Дніпрянка» — «Карпати» — 16:30.
Підсумкове становище: «Галичанка» — 48, «Карпати» — 40, «Дніпрянка» — 26.
Турнір за 4-6 місця: «Спартак» — 20, «Економ-Університет» — 16, «Реал» — 6.
* * *
Суперліга. Чоловіки. Регулярний чемпіонат. КДЮСШ-ЛДУФК — «Мотор» — 14:45, 11:46, ЦСКА — ЗНТУ-ЗАБ — 17:18, «Енергетик» — «ЗТР» — 20:37, «ЗТР» — «Шахтар» — 33:12.
Турнірне становище: «ЗТР» — 48 (28 матчів), «Мотор» — 44 (22), «ЗНТУ-ЗАБ» — 33 (27), ЦСКА — 31 (27), «Шахтар» — 19 (25), «Енергетик» — 16 (24), «Буревісник» — 14 (26), КДЮСШ-ЛДУФК — 1 (27).
