У Німеччині, на полігоні навчального центру Командування підготовки 7-ї Армії США (поблизу містечка Графенвер), попередного тижня тривали військові змагання «Танковий виклик сильної Європи-2017».
Серед команд Австрії, Німеччини, Польщі, США, Франції були й українські танкісти (єдині, хто мав реальний бойовий досвід) на старенькому Т-64БВ.
І хоча, на відміну від натовських колег, полігон їм був абсолютно не знайомим, результати українських вояків і їхня майстерність вразили іноземців, адже на машинах, сконструйованих у 60-ті роки, екіпажі демонстрували чудеса маневреності та влучності.
Програма змагань включала дві основні частини — бойові стрільби підрозділу в наступі і в обороні.
Виконання вправ зі штатної стрілецької зброї, виклик вогневої підтримки, водіння, визначення відстані до цілі, ідентифікація (розпізнавання) цілі, тактична медицина та евакуація пораненого, дії при застосуванні противником зброї масового ураження, евакуація пошкодженого (підбитого) танка.
Програма змагань передбачала й перевірку фізичних кондицій військовиків — подолання спеціалізованої смуги перешкод та спортивну естафету.
Загалом, кожен взвод змагався у 12 вправах із максимальним загальним числом у 1500 балів. Вправи «взвод у наступі» та «взвод в обороні» давали можливість набрати максимальну кількість до 500 балів, інші вправи до 50 балів кожна.
Переможцем цьогорічних змагань став австрійський танковий взвод, що виступав на танках Leopard 2A4.
Другою була німецька команда, що виступала на сучасніших танках Leopard 2A6, а «бронзу» вибороли американські танкісти на Abrams M1A2 SEP.
Взнаки далися українцям, які здобули п’яте місце, технічні параметри їх «броні», адже треба розуміти, що можливості техніки 60-70-х, у порівнянні з технікою 90-х, обмежені.
Наприклад, при здійсненні маневру заднім ходом наш Т-64 рухається з максимальною швидкістю лише 4 км/год., тоді як зарубіжні залізні «коні» розганяються до... 40 км/год.; а потужність наших двигунів — удвічі менша, ніж у американців та французів.
Варто додати, що спочатку українців хотіли відрядити на змагання на сучасних українських танках «Оплот», однак не знайшли на них підготовлені екіпажі.
А тому «нагорі» й вирішили відправити танкістів-фронтовиків із бойовим досвідом на добре відомих їм машинах.