Гумкова дилема: «жуйка» захищає від карієсу чи провокує проблеми

Жувальну гумку винайшли в Сполучених Штатах Америки майже сто п’ятдесят років тому. І нині у США її більше ста видів.

 

Середньостатистичний американець за рік зжовує понад триста пластинок жувальної гумки. А в цілому громадяни витрачають на неї майже два мільярди доларів.

 

Після Другої світової війни «жуйка» завоювала весь світ.

 

Реклама завжди наголошує на корисних властивостях гумки: і зубну емаль вона нібито зміцнює, і появі зубного каменю запобігає, і запах із рота усуває, навіть кислотно-лужний баланс відновлює. Чи правда це?

 

На жаль, у багатьох випадках виробники видають бажане за дійсне. Якщо одним із компонентів жувальної гумки є цукор або глюкоза, то в роті, навпаки, у величезній кількості розмножуються бактерії.

 

Смакові добавки, що входять до цієї «страви», і продукти їх метаболізму, м’яко кажучи, не корисні для здоров’я.

 

А складові (консерванти) на букву «Е» можуть стати причиною стоматологічних та інших захворювань. Дітям до трьох, а краще — до семи років гумку категорично не можна давати. 

 

Дехто вважає доцільним «чистити» зуби жуйкою у проміжках між прийомами їжі. Однак лікарі застерігають: гумка розхитує пломби і може спровокувати гастрит.

 

Якщо ви жуєте цю «смакоту» три хвилини, вона допомагає виділятися шлунковому соку, сприяючи травленню і очищаючи порожнину рота від харчових залишків.

 

Якщо більше — можете заробити гастрит та інші неприємності із травною системою. Коли ми жуємо, організм вважає, що їмо, і починає виділяти речовини, які розкладають їжу. Я

 

кщо організм здоровий, це не страшно, а якщо в людини виразка або гастрит, то гумка дуже шкідлива.

 

Не потрібно також жувати і курити, бо тоді тютюнові канцерогени потрапляють у шлунок зі слиною.