У середу, 10 травня, сталася подія, на яку українці — як фінансові експерти, так і пересічні громадяни — чекали вже кілька років.
Очільниця Національного банку Валерія Гонтарева оголосила, що завершує свою каденцію, під час якої наша нацвалюта знецінилася утричі, були максимально закручені гайки у фінансовому секторі, що не дозволяло розвиватися економіці, а також збанкрутувала третина всіх вітчизняних банків.
І проблемних, і, як стверджували аналітики, не зовсім. Унаслідок чого частина громадян України втратила свої заощадження, а наш фінансовий сектор став і залишається одним із найризикованіших у світі.
Що дає відповідний сигнал тим міфічним інвесторам, яких так чекає наша влада...
Піти, щоб залишитися?..
Історія із заявою про відставку, яку пані Гонтарева написала ще 10 квітня, набула свого логічного продовження.
В Нацбанку заявили, що перший робочий день після затяжних вихідних був останнім у кар’єрі Валерії Гонтаревої на посадi очільниці регулятора.
Починаючи з ранку 11 квітня вона відпочиватиме, тобто піде у так звану вимушену відпустку, і з нетерпінням чекатиме, коли ж Верховна Рада ухвалить рішення про її відставку.
І водночас своїм наказом призначила виконувача обов’язків голови Нацбанку. Ним став перший заступник Гонтаревої Яків Смолій.
«Валерія Гонтарева повністю залишає професійні справи в Нацбанку... При цьому вона готова виступити з доповіддю у Верховній Раді перед її звільненням, як цього і вимагає процедура звільнення з посади голови Національного банку. На запрошення парламенту», — уточнили у прес-службі регулятора.
Згiдно з чинною процедурою, рішення про відставку голови Нацбанку в нашій країні ухвалює Президент, а затверджує його Верховна Рада.
Тож, як вважають деякі експерти, подібний хід Валерії Гонтаревої — «вимушена відпустка» та своя людина на посаді в.о. — може бути використаний для того, аби продовжити своє перебування на впливовій посаді.
І продовжити «реформувати» банківську систему України так, як цей процес бачить особисто пані Валерія.
Найближче засідання Верховної Ради, на якому можуть розглядати питання про відставку очільниці НБУ, заплановане на 16 травня.
Проте станом на сьогоднішній день нічого не відомо про подання Президента про цю відставку.
Тим часом у ЗМІ з’явилася інформація, що сама Валерія Гонтарева нібито планує піти у двомісячну відпустку, — і таким чином уникнути звіту перед парламентом, який запустить процедуру її відсторонення від посади.
Хто такий Лавренчук і що від нього чекати
Утiм навіть такий крок iз боку Валерії Гонтаревої загострює дискусію про її можливого наступника.
Нинішній виконувач обов’язків Яків Смолій, як стверджується, людина на цьому місці тимчасова.
І Національний банк надалі отримає нового керівника, не з команди Валерії Гонтаревої.
Свого часу доволі прозорий натяк про можливого наступника пролунав із посольства США.
«Важливо призначити незалежного професіонала, щоб він міг рухати вперед реформи в НБУ», — написали на сторінці відомства у «Фейсбуцi».
Сказано це було одразу після того, як НАБУ провело обшуки у Національному банку щодо розслідувань зловживань iз боку його керівництва.
Серед осіб, які, за різними версіями, могли би очолити Національний банк України, називали Віктора Ющенка, який свого часу успішно працював на цій посаді, Арсенія Яценюка, що доволі професійно діяв, очолюючи НБУ під час загострення світової фінансової кризи.
Щоправда, сам Яценюк після того заперечив iмовірність такого призначення. Звучало також прізвище Олександра Шлапака, який нині очолює націоналізований «ПриватБанк».
Але головним претендентом вважають Володимира Лавренчука, що нині очолює «Райффайзен Банк Аваль».
Цю персону, до речі, активно підтримує більшість експертного середовища, вважаючи його професіоналом, який має повагу серед банкірів та досконале розуміння нинішньої ситуації у фінансовому секторі держави.
За деякими даними, його підтримують зарубіжні донори України, зокрема Міжнародний валютний фонд і Європейський банк реконструкції і розвитку, думка яких про одного з головних фігурантів міжнародних перемовин є дуже важливою.
Також стверджується, що Лавренчук дав свою згоду очолити Нацбанк у такий непростий період, а також заручився підтримкою з боку Президента України Петра Порошенка, який, власне кажучи, і пропонує кандидатуру головного банкіра на розгляд парламенту.
Також нібито Лавренчука підтримує і Арсеній Яценюк, амбіції якого посада в НБУ вже не задовольняє.
Володимир Лавренчук у банківській сфері працює з 1982 року — на відміну, до речі, від Валерії Гонтаревої, яка прийшла в НБУ з інвестиційного бізнесу і, як стверджували джерела в Нацбанку, на першому етапі взагалі мала дуже приблизне уявлення про те, як діє регулятор.
За час своєї трудової кар’єри Лавренчук працював у «Сбєрбанку Росії», «Укрінбанку», а упродовж останніх одинадцяти років очолює український офіс «Райффайзена», виконуючи при цьому обов’язки члена правління Європейської бізнес-асоціації.
Чи є життя після Гонтаревої?
Перед Володимиром Лавренчуком, якщо він усе-таки очолить Нацбанк, стоїть дуже і дуже непросте завдання.
З одного боку, він зіткнеться з дестабілізованим фінансовим сектором, з іншого — з величезними, часто завищеними очікуваннями.
Одне з головних завдань — розв’язати проблему десятків мільярдів гривень коштів юридичних осіб, які нині, як стверджується, залишаються у ліквідованих банках і лише підігрівають кризу в економіці.
Від Лавренчука очікують радикальних дій, але він, як стверджують експерти, радше за все, проводитиме стриману і виважену політику. Тобто, виведе з ринку слабкі банки, залишить у силі плаваючий курс.
Найбільший плюс Лавренчука у тому, що він, як стверджують його колеги, дуже добре знає проблеми фінансового сектору України — так би мовити, зсередини.
Але найбільша його проблема, — що він не зможе бути надто самостійним від Петра Порошенка, який, за інсайдерською інформацією, дуже щільно опікав Валерію Гонтареву.
Ще одне сподівання, яке пов’язують із новим головою Нацбанку, — запустити програму кредитування юридичних осіб, яка де-факто працює вже три роки.
Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко вважає, що Володимиру Лавренчуку воно по силах.
І що він піде на скасування цілого ряду жорстких вимог до оцінювання ризиків потенційних кредиторів.
А також, що він внесе необхідні корективи у пропозиції НБУ щодо стабілізації банківської системи.
Утiм новому голові НБУ вже наприкінці нинішнього року доведеться тримати удар і щодо стабілізації гривні.
Проблеми можуть виникнути на тлі ймовірного скорочення експорту та відсутності реформ, які необхідно провести за домовленістю з МВФ.
Стверджується, що відсутність земельної і пенсійної реформи, проти яких виступає частина вітчизняних політиків, і як наслідок — скасування чергового траншу МВФ, можуть «опустити» курс української національної валюти до 29 грн. за долар.
А кризові явища на китайському ринку, за твердженнями експерта Еріка Наймана, можуть знизити курс навіть нижче за психологічний рівень у 30 гривень за долар. У цій ситуації НБУ доведеться дуже нелегко.
Серед можливих наслідків, які матиме заміна очільника НБУ, — продовження укрупнення банківської системи. Тобто, зростання частки ринку у банків з іноземним капіталом і витіснення на периферію українських фінустанов.
Іншими словами, радикальних змін не буде. Але, враховуючи професійний досвід головного кандидата у головні банкіри країни, можна сподіватися, що всі означені процеси, які відбуваються сьогодні, проходитимуть значно м’якше і «усвідомленіше».
А також — із меншими «больовими відчуттями» для учасників ринку і населення.
А ТИМ ЧАСОМ
Монетка на доріжку
Вiдсьогоднi Національний банк введе в обіг пам’ятну монету «Пісенний конкурс «Євробачення-2017». Монету випустили тиражем у 40 тис. штук спеціально у вигляді сувеніра для гостей та фанів пісенного конкурсу.
Номінал монети — 5 гривень, а продаватимуть її за 46 грн. Половину всього тиражу продадуть за попереднім онлайн-замовленням на сайті НБУ — до 15 травня.
ДО РЕЧІ
Курс гривні: «грає» населення, а не НБУ
Перипетії навколо відставки голови НБУ практично жодним чином не впливають на курс української національної валюти.
На минулому короткому тижні, на який припали так звані травневі свята, тренд на укріплення гривні вдалося зберегти.
Хоча й зростання курсу нашої нацвалюти відбувається дещо повільніше, ніж тиждень тому.
За минулий тиждень, за даними компанії «Альпарі», офіційний курс долара, що його встановлює НБУ, знизився із 26,56 до 26,51 грн. Або на 0,2%.
Приблизно така ж ситуація спостерігається на міжбанку, де «бакс» подешевшав на 0,1%.
На п’ять копійок знизився обмінний курс «зеленого» і на готівковому ринку. На думку аналітика «Альпарі» Вадима Іосуба, головні чинники такої поведінки долара — дії населення, яке нині залишається чистим продавцем валюти.
«Так у квітні на готівковому ринку українці купили 291,7 млн. доларів, а продали — 647,6 мільйона, — каже Іосуб. — Тож обсяг чистого продажу валюти з боку населення минулого місяця становив 355,9 мільйона доларів».
Усього ж iз початку року українці вже продали 686,4 мільйона доларів. При тому, що за цілий 2015 рік ця цифра становила 2,48 млрд. доларів.
Надалі ж експерти прогнозують офіційний курс на рівні 26,5 гривнi за долар і курс купівлі-продажу на рівні 26,2/26,5 грн. на готівковому ринку.
Зовнішньополітична кон’юнктура, на думку Іосуба, на цей процес практично не впливатиме.
Так, перемога Макрона на президентських виборах у Франції була очікуваною, а тому практично не вплине на курс євро. «Минулий тиждень європейська валюта завершила на рівні 1,1 долара за євро, — констатує аналітик.
— Торги у понеділок почалися з невеликого зростання, до 1,102, після чого євровалюта знизилася до 1,0940. Тобто, нижче рівня п’ятниці».
