Без приватного життя: рецензія на науково-фантастичний трилер«Сфера»

«Який твій найбільший страх?» — запитує рекрутер на співбесіді до великої IT-компанії у головної героїні фільму «Сфера». — «Змарнувати потенціал», — відповідає вона — і отримує роботу.

 

Днями на екрани вийшов науково-фантастичний трилер Джеймса Понсольдта «Сфера» за однойменним бестселером Дейва Єггерса.

 

З сюжетом, у недалекому майбутньо­му молода дівчина, яку грає Емма Уотсон, приходить на роботу до надзвичайно потужної компанії, яка поєднує людей по всьому світу завдяки комп’ютерним комунікаційним технологіям.

 

Але при цьому вона практично знищує приватне, не роблячи винятків для особистих розмов, інтимного життя чи почуттів.

 

У фільмі красиво прописані софізми, коли голова компанії пояснює, що таємниці роблять людей гіршими, а те, що хтось не бажає поділитися враженнями, приміром, від подорожі, обкрадає того, хто не може подорожувати.

 

На прикладі картини можна прослідкувати, як за допомогою конкретних комунікативних прийомів легко сформувати псевдо-правильну картину світу і переконати в ній.

 

«Сфера» діє на людей м’якою силою — через привабливість.

 

Тобто вони не змушують ставати клієнтами «Сфери» чи працювати там, однак формують зовні бездоганну «культуру щастя», до якої люди самі із задоволенням долучаються.

 

Працівників компанії намагаються якомога сильніше згуртувати, у них немає вихідних, під час яких вони можуть поїхати додому, але розваги, які пропонуються тут у вільний час, — знову-таки добровільні.

 

На запитання, навіщо це, відповідь очевидна і напряму пов’язана з реальним світом за межами кінотеатру — згуртованими у масу людьми керувати простіше.

 

Щодо того, наскільки глибоко у фільмі висвітлено тему приватності в контексті комп’ютерних технологій, «УМ» попросила прокоментувати експерта — керівника однієї з великих українських IT-компаній.

 

«Розкрита дуже поверхнева канва. Скажу навіть по-іншому — наївна. На ніби «злих і підступних» лідерів пекельної структури обрані найбільш психологічно «безпечні» типажі. Уся сутність жаху «Сфери» зведена до розповсюдження доступу до публічних даних. Це дуже і дуже маленька частина реальної могутності сучасних загроз від технологій. Але саме це на побутовому рівні зрозуміло масовій аудиторії, — говорить він. 

 

— З іншого боку, більшість людей справді зливають у соціальні мережі та просто в інтернет величезні потоки інформації, яка може бути використана (і використовується) проти них, і це свідчить про те, що захист приватного — все ж досить важлива тема».

 

У фільмі добре розкритий образ головної героїні — при тому, що її переживання подаються швидше натяками, ніж конкретними словами.

 

Не дуже вдалим на початку фільму є досить банальний прийом, коли співпереживання та емоції у глядача викликають типовими сумними сценами з батьками головної героїні та змалюванням вимушеної роботи в попередній компанії, яку вона не любить.

 

Однак далі образ і мотиви персонажу Емми Уотсон розкриваються зовсім не ординарним чином.

 

До речі, щодо акторів, то батька-засновника «Сфери» Еймона Бейлі грає Том Хенкс — володар чотирьох премій «Золотий глобус», а також двох «Оскарів» за головні ролі у фільмах «Філадельфія» та «Форрест Гамп».

 

Прем’єра картини в Україні відбулася в один день зі світовою.

 

Фільм «Сфера» завдяки компанії «Артхаус Трафік» можна побачити в Києві та інших містах в українському дубляжі, а також мовою оригіналу з субтитрами.