Холодна льодяна реальність: українські хокеїсти провалили домашній чемпіонат світ

Із кожною новою поразкою, котрої зазнавали українські хокеїсти на домашньому чемпіонаті світу в дивізіоні ІА, фокус їхніх турнірних претензій усе більше зводився до одного — їхнього виживання в другій за силою когорті планети.

 

Після третьої поспіль невдачі, котра сталася в протистоянні з австріяками, асистент головного тренера збірної України Дмитро Підгурський заявив:

 

«У заключних двох матчах турніру потрібно помирати на льоду».

 

Зрозуміло, що, коли у твоїх конкурентів за виживання вже більше трьох балів, а власний актив має заліковий «бублик», однієї успішної гри для збереження прописки в групі ІА хокейної ієрархії замало.

 

От тільки казахи, котрі приїхали до Києва з бажанням швидко повернутися до елітного дивізіону, та сенсаційні лідери київського «мундіалю» — південнокорейці — виглядали не найкращими суперниками для набору життєво важливих очок.

 

Зрештою, майбутнє місце українських хокеїстів у системі планетарних чемпіонів визначилося ще до заключного туру київського ЧС, в якому на підопічних Савицького  чекає побачення з господарями майбутньої Зимової олімпіади.

 

Зазнавши в матчі з казахами четвертої поразки поспіль, «синьо-жовті» достроково забронювали за собою титул найгіршої команди турніру, що автоматично означає їхній виліт до дивізіону ІВ, в якому, до слова, українські хокеїсти змагалися минулого року.

 

Вочевидь нинішній стан вітчизняного хокею не дозволяє нашій національній збірній бути повноправним членом другого за силою дивізіону планети.

 

До того ж, про можливість у най­ближчі роки навіть на один сезон зазирнути до елітної хокейної когорти «синьо-жовтим» узагалі можна забути.

 

Допоки у країні не з’явиться серйозна хокейна першість, національній збірній України, схоже, доведеться балансувати між, умовно, другою та третьою хокейними лігами планети.

 

А про що нині можна говорити, якщо в місті Києві, яке приймає чемпіонат світу, немає жодної ковзанки, де професійно грають матчі національної першості? (Нагадаємо, що єдиний повпред столиці в ЧУ — «Дженералз» — у нинішньому сезоні домашні поєдинки проводив спочатку в Білій Церкві, потім у Броварах).

 

«Повернути киянам «Сокіл» — банер iз такою вимогою вивісили столичні шанувальники хокею на трибунах головної критої арени країни під час одного з матчів чемпіонату світу.

 

Хоча, з огляду на мінімальне завантаження Палацу спорту профільними подіями, прохання до спортивних функціонерів можна було б трохи й розширити, вимагаючи від них створення передумов для масштабної культивації в столиці ігрових видів спорту.

 

Чергова хвиля реанімаційних робіт, які проводили у ПС перед ЧС, зокрема, й з оновлення системи освітлення, думається, дозволяє залучити під купол цієї немолодої споруди високого рівня спортивні події.

 

Однак, рухаючись до цивілізованого світу, Києву було б зов­сім незайвим обзавестися сучасною багатофункціональною спортивною ареною, де можна й Євробачення прийняти, й фінал Євробаскету провести. 

 

ТАБЛО