Купити демократію: як прокремлівські олігархи у Молдові масово підкупали виборців
«Уявіть собі: Бельгія — країна, менша за Молдову. >>
Противник Путіна проти його подруги: хто боротиметься за крісло президента Франції у другому турі
25.04.2017
Минулої неділі у Франції відбулися чергові президентські вибори, на яких за посаду глави держави змагалися 11 кандидатів.
Попередні результати виборів стали відомі майже відразу після закінчення голосування, а повні офіційні результати були подані вчора вранці, тобто через лічені години після закінчення голосування.
Так справно працює справжній годинник демократії, коли не потрібні ЦВК, бюлетені з мокрими печатками й усі інші подібні вигадки, метою яких є спотворення результату волевиявлення народу.
Підрахунок голосів здійснює МВС, якому довіряє населення.
Подібна безвідмовна система підрахунку голосів із залученням МВС діє також в Італії та інших країнах Європи і світу.
Отже, МВС Франції повідомило вчора, що лідером першого туру президентських перегонів став центрист, глава руху «Вперед» Еммануель Макрон, за якого проголосували 23,86% виборців.
Друге місце — за лідеркою ультраправого «Національного фронту» Марін Ле Пен, яку підтримали 21,43% учасників голосування.
Саме ця пара і виходить у другий тур голосування 7 травня, після якого стане відоме прізвище нового президента Франції.
Фінальна битва — 7 травня
Кандидати від двох провідних політичних сил Франції — Соцпартії і «республіканців» — визнали поразку в першому турі виборів.
Такого Франція не бачила майже півстоліття, від початку П’ятої республіки. Республіканець Франсуа Фійон iз 19,94% голосів виборців має третій результат.
На початку виборчої кампанії його вважали лідером перегонів і мало не новим президентом Франції, але потім сплили неприємні історії з фіктивним працевлаштуванням його дружини, «подарунками» на десятки тисяч євро від «друзів» та інші махінації, які не личать главі держави і які «потопили» президентські перспективи Фійона.
Кандидат від правлячих на цей час соціалістів Бенуа Амон зі скромними 6,35% голосів посів лише п’яте місце.
І тут не стільки його персональна вина, а загальне падіння довіри до соціалістів та президента-соціаліста Франсуа Олланда у французькому суспільстві.
На четвертому місці — ультралівий політик, лідер партії «Непокірна Франція» Жан-Люк Меланшон. Набрані ним 19,62% голосів є цілком непоганим результатом як для маловідомого досі політика.
Головним висновком першого туру виборів можна вважати те, що Франція починає відмовлятися від традиційної двопартійної системи, коли десятиліттями на Олімпі влади зміняли почергово один одного консерватори і соціалісти, тобто помірковані праві й ліві.
Французи відкривають свої серця і виборчі симпатії для нових політичних сил, які не встигли забруднитися у політичних скандалах та сумнівних оборудках.
Тепер вся увага зосереджена на Макроні та Ле Пен. Експрес опитування соціологічного інституту Ipsos показало, що у другому турі виборів Еммануель Макрон отримає 62% голосів, а Марін Ле Пен 38%.
За іншим опитуванням, розподіл голосів у другому турі буде 64% на 36% на користь Макрона.
Багато хто вже вважає Макрона наступним президентом Франції, хоча, враховуючи нещодавні чіткі прогнози на перемогу в американських президентських виборах Хілларі Клінтон перед Дональдом Трампом, краще набратися терпіння і зачекати до 7 травня.
Але шанси у Макрона дійсно вищі, оскільки лідери двох провідних політичних партій Франції Франсуа Фійон і Бенуа Амон уже закликали голосувати у другому турі за Еммануеля Макрона.
У виборчому штабі Макрона виборці святкують перемогу.
Сам політик подякував іншим кандидатам у президенти за підтримку. До Марін Ле Пен наразі ніхто з підтримкою не поспішає.
Натомість Макрона вже підтримали та привітали з перемогою в першому турі провідні політики Європи, зокрема канцлер Німеччини Ангела Меркель, глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер.
Не зрадив першому коханню, не зрадить і Франції
Еммануель Макрон — колишній банкір і випускник елітних вузів.
39-річний Макрон прийшов у велику політику, ставши радником президента-соціаліста Франсуа Олланда, а пізніше — міністром економіки.
На початку 2016 року він пішов з уряду і партії, заснувавши свій рух «Вперед!». Багато хто з соціалістів вважає його зрадником.
Проте сьогодні Макрона підтримують деякі відомі соціалісти, наприклад колишня кандидатка в президенти Сеголен Руаяль.
Макрон виступає за збереження Євросоюзу, його подальшу інтеграцію і посилення німецько-французького тандему.
На центр політичної арени Еммануель Макрон вийшов із цілковитої тіні.
Ще три роки тому він був невідомий широкому загалу навіть у Франції, не кажучи вже про Європу.
Стрімким зростанням рейтингу він у першу чергу завдячує втомі французів від традиційних партій та бажанню бачити нові обличчя.
Про Макрона французькі ЗМІ тепер пишуть як про «молодшого за Наполеона та молодшого за власну дружину».
Дійсно, Наполеон розпочав свою блискучу кар’єру в дещо старшому віці, а згадка про дружину — це особлива історія і сенсація виборів. Молодий політик одружений на своїй колишній вчительці французької мови Бріжит Троньйо, яка старша за нього на 24 роки.
Він ще школярем закохався в неї, заміжню жінку і матір трьох дітей, а дорослішання не змінило почуттів.
Спільних нащадків у пари немає, але діти Бріжит від першого шлюбу прийняли ровесника за віком як «нового тата».
Майбутня «перша леді» Франції вже має сімох онуків. Саме тому Макронові присвячували шпальти та ефірні години не лише серйозні ЗМІ, а й численні таблоїди.
«Нерівний» шлюб мав вплив на вибори. Чоловіча частина електорату вважає шлюб з такою різницею у віці «необачним», але ця сентиментальна історія привабила до виборчих дільниць зазвичай менш активних на виборах жінок, які проголосували за «шкільного романтика» з суто жіночих міркувань: не зрадив першому коханню, не зрадить і Франції!
Критики звертають увагу на той факт, що Макрон ніколи не посідав виборної посади.
Тим не менше, він став одним iз найпопулярніших політиків у країні де не особливо полюбляють колишніх банкірів.
У випадку перемоги Еммануель стане наймолодшим президентом в історії Франції. Сам чинний президент Франсуа Олланд уже неофіційно привітав Макрона по телефону.
«Фронтова» троянда
Суперниця Макрона, глава правоекстремістської партії «Національний фронт» Марін Ле Пен є молодшою донькою засновника партії Жан-Марі Ле Пена.
Їй 48 років, за професією вона адвокат, двічі розлучена й мати трьох дітей.
Ле Пен очолила «Національний фронт» у 2011 році та проголосила курс на його «дедемонізацію» — публічну відмову від расистських та антисемітських поглядів батька, який стверджував, що газові камери в нацистських концтаборах були лише незначним історичним інцидентом.
Їй справді вдалося залучити частину виборців iз мейнстріму.
Вона навіть позбулася назви «Національний фронт» на багатьох агітаційних матеріалах, замінивши його своїм власним ім’ям із логотипом троянди.
Це допомогло партії завоювати більше поваги. Однак по суті партія залишилась ультраправою.
Ле Пен відкидає ідею мультикультурного суспільства та виступає проти того, що вона називає «ісламізацією Європи».
Політик пропонує скоротити соціальні виплати для іноземців та вимагає негайно висилати тих iз них, хто вчинив злочин. Крім того, вона є прихильницею смертної кари.
В економіці Ле Пен сповідує, радше, ліві погляди і обіцяє підвищити соціальні виплати та посилити роль держави. Загалом вона планує курс на протекціонізм за принципом «Франція понад усе».
Крім того, Марін Ле Пен пропонує відмовитись від єдиної європейської валюти євро, повернути французький франк, призупинити дію Шенгенської угоди про відкриті кордони, а в перспективі — провести референдум про вихід з Європейського Союзу.
Деякі експерти вважають, що перемога Ле Пен призведе до краху ЄС.
Ле Пен відкрито симпатизує російському президентові Володимиру Путіну та зустрічалась iз ним у Москві незадовго до виборів.
Раніше її партія отримала кредит на кілька мільйонів євро від одного з російських банків.
Серйозні французькі ЗМІ вважають обох претендентів на президентське крісло популістами, а президентські вибори — перемогою популізму.
До дати, яка змінить Францію, залишається лише два тижні.
