223 роки з дня народження непересічного українця Володимира Даля
22 листопада 1801 року народилася цікавенна особистість - Володимир Даль - український письменник і лексограф німецько-данського походження. >>
Війна далеко від Гааги: головне про рішення Міжнародого суду щодо позову України проти Росії
21.04.2017
Суд у Гаазі: головна битва ще попереду.
Міжнародний суд ООН у Гаазі відмовив Україні у запровадженні тимчасових заходів проти Росії за конвенцією із заборони фінансування тероризму.
Водночас у своєму проміжному рішенні, винесеному 19 квітня, наказав Росії забезпечити навчання в Криму українською мовою і не блокувати діяльності представницьких органів кримських татар.
А щодо підтримки РФ збройного конфлікту на сході України, то суду забракло доказів, які б свідчили, що учасники збройних дій на Донбасі отримують зброю і гроші з Росії. Відтак суд порадив Україні та Росії виконати всі пункти Мінських домовленостей, аби врегулювати конфлікт мирним шляхом.
«Рішення позитивне, бо росіяни просили взагалі відхилити наші вимоги»
Тобто суд ООН задовольнив позов України лише частково — в його гуманітарній частині: тут українська сторона спрацювала більш доказово, провела активну роботу на міжнародних форумах та в міжнародних організаціях, передусім iдеться про представників Меджлісу.
Але Україна програла у частині доказової бази про причетність Росії до фінансової та військової підтримки сепаратистів на сході України.
А саме на перемогу в цій частині сподівалася влада в Києві, подаючи позов до Гааги.
Бо в разі визнання вини Росії суд мав запровадити тимчасові заходи з припинення нею фінансування та іншої підтримки терористів Донбасу.
Голова суду Ронні Абрахам зазначив, що Україна не довела, що Росія порушила статтю 2 Міжнародної конвенції з боротьби з тероризмом, а саме не надала чітких доказів наявності злих намірів у діях Росії з фінансування терористів на сході України.
Суддя також зазначив, що Україна повинна довести, що затребувані нею тимчасові заходи проти Росії повинні зупинити завдання непоправних збитків, а також зловмисність дій держави-учасника конвенції.
На думку суду, ця вимога українською стороною не була виконана.
Під час подачі позову глава МЗС України Павло Клімкін заявив:
«Наша мета — довести, що Росія є спонсором тероризму на державному рівні».
Президент Петро Порошенко після першого дня судових слухань також зазначив: «Чекаємо від суду в Гаазі рішень, які зупинять поставки зброї і дозволять припинити утиски кримських татар».
Як бачимо, цієї мети Україна наразі досягти не спромоглася. Залишається втішати себе думкою, що позавчорашня постанова має характер попередньої, а розгляд справи може зайняти роки. У тому числі йдеться про заходи, які могли б заблокувати російську допомогу збройним угрупованням на сході України.
Але МЗС України, всупереч попереднім очікуванням, назвало конструктивним підхід суду до розгляду справи.
Заступник міністра закордонних справ України Олена Зеркаль повідомила, що Україна надаватиме інші докази на різних стадіях розгляду позову, а «МЗС позитивно оцінює» рішення суду.
«Для нас це рішення дійсно є дуже позитивним, особливо з огляду на те, що росіяни просили взагалі відхилити наші вимоги і не приймати рішення. Тому для нас це дійсно перемога», — сказала Олена Зеркаль.
Вона також позитивно оцінила той факт, що суд визнав свою юрисдикцію у цій справі, визнав наявність порушень і те, що існування даного спору жодним чином не перешкоджає Мінському процесу, а сторони можуть продовжувати Мінський процес і судовий розгляд паралельно.
«Відкриють якусь школу»
Власні плюси знайшло в рішенні суду й МЗС РФ. Як ідеться в заяві відомства, МЗС РФ вважає важливим те, що суд зайняв принципову позицію і не підтримав заяви України про нібито «агресію», «окупацію» і про статус Криму як такі, що не стосуються суті розгляду.
Голова комітету Держдуми РФ у справах СНД Леонід Калашников зазначає:
«Не бачу нічого обвинувального в рішенні цього суду. Утриматися від порушення прав не означає, що встановлені факти порушення цих прав. Тим більше, українською стороною не було наведено вагомих доказів».
Та й виконувати рішення суду Росія не поспішатиме.
«Що стосується дій Кремля, то в якійсь частині можуть бути косметичні рішення, відкриють якусь школу, — вважає російський адвокат Микола Полозов.
— Але що стосується Меджлісу, це принципове рішення Кремля. Ніхто відновлювати діяльність Меджлісу, викреслювати його зі списку заборонених у Росії організацій не буде. Тим більше не йдеться про повернення до Криму Рефата Чубарова, голови Меджлісу, або лідера кримських татар Мустафи Джемілєва».
Експерт Інституту Макса Планка з іноземного публічного права і міжнародного права Маттіас Гартвіґ у розмові з «Німецькою хвилею» так прокоментував прийняте в Гаазі рішення:
«Хочу зауважити, що суд поки не ухвалював рішення про те, чи порушується у Криму Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. Оцінка щодо цього буде надана пізніше, коли винесуть остаточне рішення у справі. Суд на даному етапі встановив, що є ознаки того, що права певних груп можуть порушуватися.
Тому і було ухвалене це рішення про тимчасові заходи, аби запобігти можливим подальшим порушенням прав і забезпечити право кримських татар на власні представницькі органи, у тому числі Меджліс, а також право на навчання українською мовою».
Стосовно відмови в задоволенні позову України в частині порушення Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму німецький експерт зазначив:
«Це складне юридичне питання. Тут ідеться насамперед про те, чи збиралися кошти з метою вчинення терористичних актів. Я наважуся припустити, що у цьому питанні можна було б дійти й іншого висновку. Питання того, чи займаються тероризмом самі держави, тут не стоїть.
Однак важливий той факт, що суд визнав власну юрисдикцію у цьому питанні й тим самим допустив можливість застосування цієї конвенції за тих обставин, на які вказала Україна. Суд на даному етапі не побачив достатніх доказів існування мети вчинення терактів проти мирного населення. Однак рішення неостаточне, і не можна виключати, що воно в підсумку буде іншим».
