Минулої неділі, 16 квітня, громадяни Туреччини проголосували на референдумі за зміни Конституції, які перетворюють країну з парламентсько-президентської на президентську і надають президенту Реджепу Таїпу Ердогану значно більших владних повноважень.
На користь конституційних змін висловились, за попередніми результатами, 51,4% учасників референдуму, або 25 мільйонів громадян 80-мільйонної країни. Повні офіційні результати оголосять наступного тижня.
Зміцнити країну... смертною карою
Після підтримки населенням на референдумі конституційної реформи Туреччина взяла курс на зміну державного устрою.
Після понад 100 років існування парламентська республіка, заснована «батьком турецької нації» Кемалем Ататюрком, поступиться місцем республіці президентської диктатури.
Референдум спричинив конфронтацію як всередині Туреччини, так і за її межами, оскільки країна фактично перетворюється на президентську диктатуру чи, за старими турецькими традиціями, на султанат.
Посаду прем’єр-міністра скасують, а президент, якого обиратимуть прямим голосуванням, стане головою виконавчої гілки влади і водночас керiвником держави.
Президент самостійно призначає та звільняє віце-президентів і міністрів, планує державний бюджет.
Президент призначає 6 із 13 членів Ради суддів та прокурорів і може самостійно видавати укази, чия сила прирівняна до законів.
Президенту також буде дозволено зберігати членство у політичній партії. Нині від президента вимагається номінально послабити свої політичні зв’язки та керувати «нейтрально».
Прихильники Ердогана вважають, що розширення повноважень президента зміцнить країну.
Зокрема, після наступних виборів 2019 року, президент перебере на себе низку обов’язків прем’єр-міністра.
Опозиція каже, що Ердоган вибудовує систему «під себе» і побоюється сповзання країни до ще жорсткішого авторитаризму.
Наступного після референдуму дня президент тріумфально проїхався столицею в автобусі, стоячи біля лобового скла.
Натовп прихильників закликав Ердогана насамперед повернути смертну кару. Президент відповів iз трибуни: «Це те, про що я весь час говорив на мітингах.
Сподіваюся, парламент розгляне це питання. Коли парламент ухвалить відповідний закон, я його підпишу. Ми не маємо права вибачати тих, хто убиває захисників нашої вітчизни».
Повернення смертної кари поставить хрест на прагненні турків увійти до ЄС. Утім сам Ердоган туди, судячи з усього, не надто хоче і пропонує це питання винести на референдум.
Право одноосібно ініціювати референдуми президентові також надає нова Конституція.
Зовсім впавши в ейфорію від перемоги, Ердоган забуває, що питання членства в ЄС вирішується не народним волевиявленням, а шляхом переговорів з офіційним Брюсселем.
Скасування смертної кари є передумовою вступу до Ради Європи, членом якої є Туреччина.
Цей вид покарання заборонений у Євросоюзі, за повернення до нього Туреччину можуть виключити з Ради Європи, а про членство в ЄС узагалі можна забути.
Європейські турки — ще не європейці
Результати голосування оскаржують дві опозиційні партії, вказуючи на незаконність врахування виборчою комісією бюлетенів, що не мали печаток.
«Цей референдум було проведено шляхом відкритого голосування і закритого підрахунку. Незважаючи на чітку вимогу законодавства, виборча комісія приймала бюлетені без штампу зі зворотного боку, — сказав заступник голови опозиційної Народно-демократичної партії Туреччини Бюлент Тезджан.
— Єдиний спосіб покласти край цим суперечкам щодо легітимності референдуму та зняти напруження в суспільстві — це скасувати результати голосування».
У разі, якщо Конституційний суд не задовольнить скаргу, опозиційна партія обіцяє звернутися до Європейського суду з прав людини.
У кількох містах Туреччини — Анкарі, Ізмірі, Наталії — відбулися протести. Є затримані.
Дві тисячі людей вийшли висловити своє невдоволення в районі Стамбула Бешикташ, де антипрезидентські настрої є дуже сильними.
Тут на референдумі проти конституційних змін проголосувало понад 80% людей.
Уряд Туреччини після проведення референдуму знову продовжив на три місяці режим надзвичайного стану в країні.
Його запровадили одразу після спроби військового заколоту в липні минулого року. Парламент голосуватиме за постанову уряду 19 квітня.
Проти реформи проголосувало населення усіх найбільших міст країни. Ердоган виграв референдум завдяки проведенню його в умовах надзвичайного стану, коли доступ до ЗМІ, передусім телебачення, мала лише правляча партія, та підтримці мусульман-фундаменталістів iз провінції.
І, хоч як це не дивно, європейських турків. Чотиримільйонна турецька діаспора у Німеччині цілковито підтримала зміни до Конституції, які нададуть необмежені повноваження президенту країни.
За це проголосували 65% німецьких турків, які взяли участь у волевиявленні.
Така ж тенденція спостерігалася й у інших країнах ЄС: Голландія — 67,8% та Франція — 63% «за». Так голосували турки, які вже в третьому поколінні мешкають у Європі.
Це відповідь на твердження європейських лібералів, що мігранти з мусульманських країн швидко інтегруються в Європі.
Противники стверджують, що поправки до Конституції були написані під диктовку президента Ердогана, який після липневої спроби державного перевороту концентрує всю владу в своїх руках.
Згідно з поправками, наступні вибори президента та парламенту пройдуть у 2019 році, причому чинний президентській термін обнуляється. Ердоган зможе брати участь і в майбутніх виборах, і в 2024 році.
Тож 63-річний на цей час Реджеп Ердоган зможе залишитися при владі до 2029 року.
РЕАКЦІЯ СВІТУ
Поправки до Конституції розкритикували у Венеційській комісії Ради Європи. У висновку комісії йдеться, що реформа порушує принцип розподілу державної влади.
Референдум у Туреччині не відповідав стандартам Ради Європи.
Такий висновок щодо волевиявлення про зміни до Конституції зробили спостережні місії ПАРЄ та ОБСЄ.
Міжнародні фахівці вважають, що процес голосування був організований належним чином, але під час кампанії противники і прихильники поправок не отримали рівного доступу до ЗМІ та можливості агітувати.
Також спостерігачі звернули увагу і на надзвичайний стан, в умовах якого відбулася агітація.
Німеччина заявила, що поважає результати референдуму, але закликала Анкару до діалогу з представниками усього політичного спектру.
Канцлер Німеччини Анґела Меркель і міністр закордонних справ Зіґмар Ґабріель наголосили, що результати референдуму свідчать про глибокий розкол у турецькому суспільстві.
Німецька опозиція вимагає перегляду відносин із Туреччиною.
У Держдепартаменті США заявили, що взяли до уваги висновки європейських спостерігачів та очікують на їхній остаточний звіт, передає «Рейтер».
У відомстві відмовилися надавати офіційні коментарі до оприлюднення остаточного звіту, що може відбутися за кілька тижнів. Утiм президент Дональд Трамп уже зателефонував до Ердогана і привітав iз результатом референдуму.
У Кремлі назвали референдум «суверенною справою Турецької Республіки».
«Ми вважаємо, що всі повинні з повагою ставитися до волевиявлення турецького народу», — цитує прес-секретаря президента РФ Дмитра Пєскова «Інтерфакс».
