Щойно скінчився термін імунітету Прем’єр-міністра, як почалися заклики певних політичних сил до відставки Володимира Гройсмана та його уряду.
Головним аргументом є те, що 60 % українців живуть за межею бідності.
Щоправда, є й невтішні березневі дані Держстату: інфляція збільшилася до 15,1 %, зростання споживчих цін пришвидшилося на 3,9%, виросли ціни на воду і опалення, електроенергію та природній газ.
Крім того, квартальний приріст ВВП буде нульовим або навіть від’ємним порівняно з показниками четвертого кварталу 2016 року.
А ще мінімальна пенсія та прожитковий мінімум для непрацездатних осіб на сьогодні становить 1247 грн. на місяць (або $1,5 на день).
Тоді як, згідно зі стандартами ООН, рівень бідності починається, коли рівень добових витрат опускається нижче $5.
Через злидні кожен другий хворий в Україні відмовляється від лікування або відкладає його на невизначений термін (якщо не до відходу в іншосвіт).
Щодо радикальних закликів зміни глави уряду відомий політолог Володимир Фесенко каже «УМ»:
«Людей, які жили за межею бідності, в Україні завжди було близько половини населення. Й оці теперішні 60 % опинилися за межею бідності внаслідок війни з Росією, яка спричинила розруху й економічну кризу, що виникла в 2014-2015 роках. Це не наслідок діяльності уряду Гройсмана. Наводять неправильний причинно-наслідковий зв’язок.
Наприклад, зростання бідності в нас було й під час кризи 2008-2009 років, коли Прем’єром була Юлія Тимошенко, яка й закликає зараз до відставки. Тому треба бути об’єктивним. До відставки закликають ті, хто хоче не нового уряду, а політичної кризи, внаслідок якої виникне можливість дочасних парламентських, а можливо, й президентських виборів. Але це точно не призведе в найближчій перспективі до покращення життя людей».
