Поля і ріки в наших руках: кошти від екоподатку — в розпорядженні місцевої влади

Пріоритетні напрямки, які Мінприроди України визначило минулоріч, стосувалися в першу чергу гармонізації українського природоохоронного законодавства з нормами законодавства ЄС, боротьби з корупцією у природоохоронній сфері, впровадження нової політики поводження з відходами та підвищення рівня екологічної безпеки в зоні відчуження.

 

Реалізовували програми, затверджені разом iз громадськими організаціями. 

 

Нинішній очільник Мінприроди Остап Семерак ратує за прискорення реформи у сфері природоохоронного нагляду та контролю.

 

Торік міністерство розробило та винесло на громадське обговорення проект Концепції реформування служби природоохоронного нагляду та контролю.

 

Зараз вона проходить погодження у Мінфіні.

 

Сподіваються, що найближчим часом вдасться її схвалити на рівні уряду.

 

Окремої уваги вимагає проект Національної стратегії поводження з відходами, який саме проходить етап обговорення з громадськістю і представниками органів місцевого самоврядування та використання коштів екологічного податку на місцях. 

 

«Лише 20 відсотків від отриманого податку йде до державного бюджету. Решта лишається на місцях: 25 відсотків отримують органи місцевого самоврядування, 55 — обласні бюджети. Вважаю, що треба провести аналіз використання цих коштів на місцях і виходити з ініціативами на рівні уряду та парламенту, щоб кошти використували за цільовим призначенням, а не на інші соціальні потреби», — вважає Остап Семерак. 

 

Мінприроди визначило сім головних пріоритетів в охоронi довкілля, які запропоновано внести до середньострокового плану пріоритетних дій уряду до 2020 року.

 

Зокрема, йдеться про запровадження інтегрованого управління водними ресурсами за басейновим принципом, розвиток мінерально-сировинної бази України, підвищення рівня екологічної безпеки в зоні відчуження, збереження природної спадщини, ефективне та безпечне поводження з відходами, нова кліматична політика та реформування системи екологічного урядування, включаючи реформування системи державного природоохоронного контролю. 

 

Заробітна плата у співробітників нової служби природоохоронного нагляду та контролю має бути не нижчою, ніж у співробітників поліції, вважає міністр екології та природних ресурсів.

 

Адже нові екологічні інспектори, які виявлять бажання працювати у природоохоронній сфері, повинні мати належну мотивацію, пройти відповідне спеціалізоване навчання та успішно скласти іспити.

 

«Є попередні домовленості з американською командою, яка допомагала реалізовувати реформу у МВС. Вони готові з нами працювати. Ми маємо знайти нових екоінспекторів. Людина, яка звикла до корупційних схем, не здатна вести себе по-іншому.  Інспектори повинні мати іншу мотивацію», — вважає Семерак. 

 

За словами міністра, станом на 1 січня 2017 року в Держекоінспекції України працювало 2,5 тисячі інспекторів:

 

«Заробітна плата коливалася в межах жалюгідних 2 тисяч гривень, попри це існував конкурс та черга на роботу в Держекоінспекції. Наприклад, під час нещодавньої перевірки роботи ДЕІ з’ясувалося, що в одного регіонального підрозділу виявилося... три керівники. Всі вони отримували заробітну плату і через суди поновлювалися, щоб тільки залишитися на посаді. Це один iз прикладів корупційності служби. Стару систему вилікувати неможливо».

 

Безумовно, реалізація реформи Державної екологічної інспекції потребуватиме часу та коштів, але можливість зробити швидкі кроки для запровадження нового інституту є. Відповідний проект реформаторського рішення надано Кабінету Міністрів.