Найближчим часом Конституційний Суд може визнати мораторій на продаж земель незаконним.
У такому разі вільний земельний ринок відкриється, так і не діждавшись «притомного» законодавства, яке б убезпечило українських фермерів та представників малого і середнього агробізнесу від тисячі «відносно законних» способів відібрати у них землю.
96 відсотків протесту
Згідно з останніми опитуваннями, 96 відсотків українських аграріїв не мають сьогодні коштів, щоб купити землю, на якій працюють». Це дані дослідження, проведеного нещодавно в трьох областях Полісся — Волинській, Рівненській і Житомирській. Але така сама ситуація по всій країні, — повідомив лідер Аграрної партії України Віталій Скоцик.
— Фермерам сьогодні на посівну не вистачає. У такі умови їх зумисне поставила влада, коли забрала спецрежим ПДВ і не дала натомість обіцяних дотацій. Їх по-шулерськи вивели з гри, щоб не заважали грабувати країну».
На думку економічних аналітиків Аграрної партії, якщо відкрити ринок у нинішніх умовах, земля опиниться у власності десятка бізнесменів із великими капіталами, а ті, хто хоче і вміє працювати на землі, стануть їхніми заручниками.
Наслідком буде порушення всього циклу сільського господарства і новий виток дорожнечі продуктів харчування.
«Зараз народ має об’єднатися, щоб відстояти свою позицію. Тому ми починаємо збір підписів. Це форма цивілізованого всенародного протесту проти розпродажу землі і спосіб об’єднати якомога більше людей, які усвідомлюють, що земля — основа держави й економіки. Якщо в суспільстві народиться великий рух за збереження землі і цивілізовану реформу, «нагорі» муситимуть рахуватися з цим», — вважає Скоцик.
Раніше Аграрна партія провела чотири форуми з обговорення земельної реформи, зібравши громадськість усіх областей.
Стратегія реформи, яку розробила експертна група при Аграрній партії разом із фермерами і представниками громад, містить 16 напрямів.
«Щоб зберегти землю у власності українського народу, ми пропонуємо заборонити її продаж іноземцям. Щоб не допустити монополізації — обмежити площу, якою може володіти або яку може орендувати одна особа. Фермери, які живуть і працюють на землі, повинні отримати пріоритетне право купити її. Це досвід європейських країн, які захищають свого підприємця, а не олігарха», — підкреслює Віталій Скоцик.
За його словами, якщо план реформи реалізувати, капіталізація української землі сільськогосподарського призначення становитиме 500 мільярдів доларів проти нинішнього 21 мільярда.
«Реформа дозволить створити близько трьох мільйонів робочих місць не лише у селах, а й у містах. Це зростання доходів кожного українця удвічі протягом п’яти наступних років. Це доступні ціни на продукти харчування і стабільна національна валюта. Це, зрештою, наповнення бюджету і багата країна, яка зможе утримувати сильну армію», — пояснив він розрахунки економічного блоку експертів.
Правила для «вчорашніх»
Очікується, що вартість землі стане нижчою, оскільки її оцінюватимуть не за правилами 1988 року. Але виконавці зроблять усе, аби аграрії не змогли цим скористатися.
Як повідомляє сайт Agrаvery, протягом минулого року обсяги витрат аграріїв на виробництво власної продукції виросли майже на чверть — на 23,4 відсотка.
У структуру таких витрат входить і заробітна плата працівникам, і підвищені тарифи на енергоносії, і орендна плата за паї.
Тим часом нарахування обіцяних сільгоспвиробникам дотацій від держави так і не почалось.
Щоправда, з 1 березня нинішнього року набирає чинності нова методика нормативно-грошової оцінки (НГО) землі. Нею середня вартість гектара ріллі в Україні знижується з 31 тисячі гривень до 27 тисяч гривень.
Як пояснив Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради, обсяг земельного податку, а також податку 4-ї групи справді прямо залежить від вартості нормативно-грошової оцінки землі.
Держгеокадастр повідомляє, що першою новацією при формуванні нового порядку НГО стало використання даних рентного доходу на 1 гектар ріллі за 2010—2014 роки.
Другою новацією стало включення у формулу розрахунку НГО бала бонітету (показника якості ґрунтів).
Таким чином, земля з вищим балом бонітету отримає вищу нормативно-грошову оцінку.
Третьою новацією став умовний розподіл території України на природно-сільськогосподарські райони, в кожному з яких вже встановлено нормативи капіталізованого рентного доходу.
В рамках такого розподілу оцінки землі за новою методикою проводитимуть для конкретних земельних ділянок, а не для області чи району взагалі.
«Якщо раніше в різних районах однієї області НГО значних відмінностей не мала, то тепер в одній області така різниця може складати 20 тисяч гривень між районами», — каже Роман Граб, експерт із земельних питань «Українського клубу аграрного бізнесу».
Зрештою, дані НГО використовуються для визначення розміру земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок.
Тому методику оцінки землі потрібно постійно оновлювати. Попередній порядок НГО було запроваджено ще у липні 1995 року, і тоді він становив 3675 гривень за гектар.
Але такий показник базувався на показниках дохідності ріллі зразка ще 1988 року.
Тому виходило, що землі в південних областях, де раніше застосовувалася система зрошення, отримали майже таку саму оцінку, як природні ґрунти в Полтавській області.
Найбільшої вигоди з нової методики НГО отримають користувачі землі, які обробляють малопродуктивні або сухі землі в південних регіонах, де виробництво аграрної продукції є більш ризикованим через несприятливі кліматичні умови.
Також у виграші аграрії, які працюють на орендованих у держави землях: вартість оренди таких земель визначається у 12 відсотків від їх нормативної власності.
Власне, саме навколо гіпотетичної приватизації цих земель розгортається найбільша боротьба між їх нинішніми «прихватизаторами» та бажаючими викупити.
Держава, найбільший землевласник, у результаті нової переоцінки зазнає певних втрат.
Відповідно, знизяться доходи від сплати земельного податку, плати за оренду державної землі та доходи при сплаті державних мит, що розраховані з НГО.
Нічого від зміни НГО землі не отримають орендарі паїв, а також їхні власники. В Україні відходять від практики, коли вартість оренди паїв прив’язують до оцінки землі.
Тому, навіть якщо вартість землі в окремо взятому районі раптом знизиться, орендар не має права змінити умови договору на цій підставі та знизити вартість орендної плати.
Знову «оженять» без нас
Мінагрополітики досі не винесло на громадське обговорення порядок проведення нормативно-грошової оцінки землі.
Тому запровадження нового порядку оцінювання ріллі може тривати навіть декілька років.Теоретично місцева влада і без аграрного міністерства може розпочати процедуру переоцінки вартості ріллі. Але, на думку експертів, районні ради не візьмуться за це.
По-перше, ані державний, ані обласні бюджети не закладали на 2017 рік кошти для розробки технічної документації з НГО для районних рад (на один район потрібно до 100 тисяч гривень).
По-друге, місцева влада не зацікавлена у перегляді нормативно-грошової оцінки землі, оскільки через це надходження до скарбниць від збору земельного податку можуть знизитись.
Аграрії муситимуть самі замовляти у приватних компаній технічну документацію на переоцінку земельних ділянок, які вони зараз обробляють.
Але ж приватні компанії не мають доступу до відомостей про ґрунтові обстеження, як державні установи.
Навіть якщо документацію вдасться розробити, вона має пройти державну експертизу в Держгеокадастрі та погодження райрадою.
Державна ж експертиза в Держгеокадастрі і прийняття рішень районними радами — це переважно чиста корупція, а тут наші чиновники ще собі «ціни не склали», вважають експерти.
Зараз сільськогосподарськими землями поза межами населених пунктів розпоряджається Держгеокадастр, бюджет якого навряд чи дозволить цього року провести переоцінку ріллі.
Денис Марчук, заступник голови Аграрної партії України, вважає, що варто добиватися, аби законопроект 4355 про передачу громадам землі поза населеними пунктами нарешті прийняли.
Бо на сьогодні громади отримали багато зобов’язань, але не отримали належні ресурси, зокрема й землю.
Якщо ж громада таки отримає у своє розпорядження ріллю поза межами населених пунктів, вона буде зацікавлена самостійно знайти ресурси на переоцінку нормативної вартості землі.
А проведена переоцінка дозволить громадам ефективніше наповнювати власний бюджет.
27 квітня в АККО «Інтернешнл», у рамках Agri Invest Forum 2017, очікується найбільша дискусія експертів і учасників ринку стосовно механізмів запуску ринку землі, тіньового ринку та захисту прав на землю в Україні.
