Зарахований у золотовалютні запаси України черговий транш Міжнародного валютного фонду вже виявив вплив на нашу національну валюту. Гривня почала дорожчати.
Так, станом на вчорашній день Нацбанк зміцнив курс гривні на 4 копійки — до 26,93 гривні за долар. Вчорашні події на міжбанку показали, що це — тренд.
Гривня дорожчає…
Так, вранці котирування на міжбанківському валютному ринку становили 26,85-26,89 гривні за долар. За один євро давали 28,42-28,47 гривні.
Міністр фінансів Олександр Данилюк вважає, що після отримання траншу гривня має продовжити укріплюватися.
«Отримання траншу, який іде у резерви Національного банку, укріплює національну валюту. Це позитивно для валюти, це позитивно для економіки», — сказав чиновник, додавши, що Україна не буде «відпрацьовувати» кредити МВФ.
«Ми сьогодні займаємося конфігурацією економіки, впроваджуємо принципові реформи, що зробить нашу економіку сильнішою. І після цього ми мусимо повернути цей кредит — і все!» — додав він.
Незалежні аналітики назагал погоджуються із представником Мінфіну.
«Укріплення гривні порівняно з минулим тижнем трохи уповільнилося, втім варто відзначити, що на повідомлення про відставку голови НБУ Валерії Гонтаревої з посади ринок не відреагував узагалі, — сказав старший аналітик компанії «Альпарі» Вадим Іосуб.
— За минулий тиждень офіційний курс долара США, що його встановлює НБУ, знизився з 27,02 до 26,97 грн., або на 0,2%».
За словами експерта, середньозважений курс долара на міжбанку знизився з 27,02 до 26,95, або на 0,3%.
«Середні курси купівлі і продажу долара на готівковому ринку в банках скоротилися за тиждень із 26,82/27,08 до 26,76/27,02 грн. за долар. Таким чином, як купівля, так і продаж знизилися на 0,2%, при цьому спред між середньою вартістю продажу і купівлі зберігається на рівні 1%», — додав він.
На думку Іосуба, той факт, що ринок ніяк не відреагував на новину про відставку Валерії Гонтаревої, свідчить про те, що ця подія була очікуваною.
«Співвідношення попиту і пропозиції під дією фундаментальних факторів збереглося у вигляді незначного перевищення пропозиції іноземної валюти, що й спричинило продовження «повзучого» укріплення гривні», — резюмував він.
Надалі ж, як вважають в «Альпарі», плавне укріплення гривні збережеться.
До початку Пасхальних свят офіційний курс долара, що його встановлює НБУ, і долар на міжбанківському ринку знизяться до 26,9 гривні.
В обмінних пунктах «зелений» продаватимуть за 27 гривень, а купуватимуть за 26,7 грн.
Не такий страшний Меморандум, як його малюють
Тим часом наша країна готується до чергового траншу від нашого головного донора.
Вчора стало відомо, що місія Міжнародного валютного фонду для четвертого перегляду програми розширеного фінансування EFF може розпочати роботу в Києві у травні.
За словами заступника голови Національного банку України Дмитра Сологуба, сьогодні у нашій державі працює технічна місія МВФ, а у травні очікується приїзд місії, що має повноваження переглядати програму.
Результатом її роботи може стати надання четвертого траншу кредиту «стенд-бай».
Аналітики ж, проаналізувавши двосторонній меморандум між Україною та МВФ, що дозволив нам отримати третій транш, не побачили у ньому тих самих страшилок, якими лякали політики.
Так, головними пунктами є зобов’язання НБУ збільшити золотовалютні резерви, одночасно з валютною лібералізацією.
Також пункт, що до початку серпня всі банки мають мати статутний капітал не менше 200 млн. грн.
Фінустанови, які цього не зроблять, НБУ має вивести з ринку. Пункт номер три: Кабмін має скоригувати пункт прожиткового мінімуму з урахуванням інфляції у зв’язку з підвищенням мінімальної зарплати до 3200 грн.
Також до кінця року планується на 4% скоротити штат у бюджетних установах (за винятком військових). До кінця року скоротять 5% зайнятих у державному секторі.
Також до кінця року Кабмін повинен мати єдиний банк усіх отримувачів соціальної допомоги.
З 1 квітня КМУ кожні півроку коригуватиме ціну газу внутрішнього видобутку.
До кінця року — обов’язкова приватизація шести головних об’єктів: ОПЗ, «Центренерго» та ще чотирьох обленерго.
МВФ не побачив трагедії від впливу блокади ОРДЛО на економіку України.
Але найцікавіші події відбуватимуться вже навесні. Так, до кінця квітня Верховна Рада має схвалити концепцію пенсійної реформи.
Часу на ухвалення непопулярних рішень обмаль, вже після пасхальних свят від нас очікуватимуть результат.
Але найгостріші події відбуватимуться у травні. Саме до кінця цього місяця Верховна Рада має проголосувати закон про ринок землі.
Той самий, проти якого так активно виступають політики-популісти, нарощуючи свій рейтинг.
Також до кінця травня мають бути суттєво розширені повноваження НАБУ. Відомство має отримати дозвіл на прослуховування.
Це ще один важливий «маяк» для програми співпраці з МВФ.
Адже недаремно, коментуючи надання Україні чергового траншу, заступник директора-розпорядника Фонду Девід Ліптон доволі жорстко сказав про рівень корупції в Україні.
Мовляв, незважаючи на створення антикорупційних інститутів, про результати цієї боротьби наразі вести мову не доводиться.
МВФ також переглянув наші макроекономічні показники.
Через блокаду окупованих районів Донецької і Луганської областей Фонд знизив свій прогноз зростання ВВП в Україні у нинішньому році з 2,9 до 2%.
Натомість поліпшив його на наступний рік: із 3 до 3,1%. Прогноз інфляції, втім, залишився незмінним. Схожих прогнозів, до речі, дотримується й НБУ.
ОЦІНКИ
Не всі поради однаково корисні
Українські та міжнародні політики тим часом намагаються згадати, що далеко не всі проекти у різних країнах, кому допомагав Фонд, були успішними. Фразу «Україна сидить на голці МВФ», днями повторив екс-член ради Національного банку Грузії Арчил Мамателашвілі.
«Є країни, у яких політика МВФ доволі неефективно вплинула на економіку. Адже Фонд зазвичай пропонує певні обмеження, іноді вони працюють, а іноді, навпаки, затримують зростання економіки», — сказав він.
З ІСТОРІЇ ПИТАННЯ
25 років з МВФ
Україна днями відзначає круглу дату: двадцять п’яту річницю, відколи ми почали працювати з Міжнародним валютним фондом. Трапилося це в 1992 році, коли парламент ухвалив закон «Про вступ України до МВФ».
За цей час ми отримали допомогу на суму 31,3 млрд. доларів. Сам Фонд було створено одразу після завершення Другої світової війни, — в 1945 році рішенням валютно-фінансової конференції ООН.
Україна ніколи не отримувала більше трьох траншів у рамках однієї програми.
Причини: Київ не виконував узятих на себе зобов’язань або ж ситуація поліпшувалася і відпадала гостра потреба у такому фінансуванні.
Перша програма на початку 1995 року передбачала отримання 763 млн. доларів на перехід від планової економіки до ринкової.
Її виконання дозволило зменшити інфляцію, збільшити експорт, стабілізувати обмінний курс. Закінчилася програма у 1998 році.
Під час кризи 1998 року уряд домовився про нову програму на суму 2,2 млрд. доларів в обмін на обіцянку за три роки провести пакет реформ.
У березні 2004 року було ухвалено нову програму, на суму 605 мільйонів доларів. Через рік програму закрили, хоча грошей ми не отримали.
У листопаді 2008 року ми підписали угоду на 16,4 млрд. доларів. Угода була розрахована на 15 років. Ми встигли отримати близько 10 млрд., і через рік програма була закрита.
У 2010 році ми домовилися про 15,15 млрд. доларів на 2,5 року. Уряд отримав два транші: 1,89 і 1,5 млрд. гривень. І цю програму також закрили.
Програма, затверджена 30 квітня 2014 року, передбачає 17,01 млрд. доларів і розрахована на два роки. Закрили її влітку того року після отримання двох траншів на суму 4,3 млрд. доларів.
Нова програма на 17,516 млрд. доларів була затверджена 11 березня 2015 року. Черговий, третій, транш із неї було отримано днями.
