Обхідний маршрут «Північного потоку-2», який мав залишити без роботи українську газотранспортну систему, схоже, застряг у холодних водах Скандинавії.
Днями свою рішучу позицію оприлюднила Данія, яка заявила, що планує скористатися правом вето — і не допустити російський проект у свої територіальні води.
Таким чином, підтверджується версія, що гучно розрекламований другий «Потік» — чергова ідея-фікс Кремля: після «Південного» та «Турецького потоку», які «померли» на етапі проектування чи початку будівництва.
А також першого «Північного потоку», що його Росії вдалося запустити, але не вдалося заповнити на проектну потужність.
Найбільшим лобістом «Північного потоку-2» виступає Німеччина. Проти — Польща, країни Балтії і Словаччина, які у випадку реалізації проекту залишаться поза грою.
А також доволі потужний гравець світової політики — Сполучені Штати Америки.
Офіційний Стокгольм наразі тримає паузу, а ось міністр енергетики та клімату Данії Ларс Крістіан Ліллехольт м’яко натякнув, що ця держава може сказати Росії таке потрібне її сусідам «ні».
«Ми хочемо мати змогу сказати «так» чи «ні» з точки зору безпеки і зовнішньої політики», — сказав чиновник.
Цілком ймовірно, що на позицію Копенгагена вплинув лист групи американських сенаторів на ім’я голови Єврокомісії Жана-Клода Юнкера, в якому прозвучало прохання не допустити реалізацію чергового «Потоку».
Адже, на думку експертів, йдеться не лише про амбіції України чи балтійських і скандинавських держав, а про загрозу посадити Європу на російську «газову голку».
Такої ж думки і нинішня адміністрації США.
Так, заступник помічника держсекретаря із справ Європи і Євразії Бріджит Брінк заявила: проект, який би зосередив 80% європейського газового імпорту з Росії, — це загроза для Європи та України.
«Те, що робиться у самій Росії, вписується у схему «відкатопроводу», — прокоментував ситуацію енергетичний експерт Михайло Гончар, нагадавши, що нинішній стан речей нагадує підготовку до будівництва «Південного потоку», від якого через позицію Єврокомісії Москві довелося відмовитися, але на той час в об’єкт були вкладені величезні кошти.
«Вони, звичайно, можуть почати будівництво у режимі де-факто, сподіваючись, що питання буде врегульовано. Позиція приблизно така, як у київських забудовників: спочатку захопити територію, зібрати кошти, почати роботи, а потім апелювати до влади, мовляв, легалізуйте, адже кошти вкладені, люди чекають, а ви гальмуєте, — сказав Гончар.
— Домінує така рейдерська стратегія». І саме проти цієї схеми нині виступили Данія та США.
