У четвер, 6 квітня, парламент зробив подарунок Уляні Супрун, підтримавши законопроект, прийняття якого обстоювало Міністерство охорони здоров’я.
Сама в.о. міністра назвала такий крок «декомунізацією української медицини».
«Верховна Рада проголосувала за закон 2309а-д про автономізацію медзакладів та перехід на європейську модель управління медициною. Місцеві ради отримають можливість ухвалювати рішення про господарську автономізацію медзакладів, які зможуть самостійно господарювати та залучати додаткові кошти. Фінансування лікарень за ліжко-місця та інфраструктуру приміщень зміниться на оплату конкретних послуг, наданих конкретному пацієнту», — прокоментувала Супрун суть нововведень.
Загалом на підтримку законопроекту Рада дала 280 голосів.
Передбачається, що в Україні поступово буде розгорнуто мережу державних та комунальних закладів охорони здоров’я, здатних самостійно себе «прогодувати» й подбати про ефективне надання населенню медичних послуг.
Для подібної реорганізації закон встановлює низку стимулів, у тому числі фінансових, а також врегульовує особливості укладення трудових контрактів iз керівниками медзакладів та уточнює джерела їхнього фінансування.
Як підкреслила голова профільного парламентського комітету та один зі співавторів закону Ольга Богомолець, ухвалений документ дасть поштовх для запровадження більш ефективних форм господарювання в системі охорони здоров’я України.
«Закон надасть закладам охорони здоров’я фінансову та управлінську автономію», — зазначила вона.
Богомолець зауважила, що новий закон не примушує медзаклади реорганізуватись у підприємства, тож при бажанні вони можуть лишитись на державному утриманні.
Ті ж, які вирішать відмовитись від держфінансування, отримають пільгові умови переходу на нову форму діяльності.
До проекту закону перед голосуванням були внесені дві правки, які передбачають створення при закладах охорони здоров’я громадських рад та закріпляють за Кабінетом Міністрів право затвердження переліку послуг таких закладів.
З приводу нової норми закону також висловилась заступник голови Комітету з питань охорони здоров’я Ірина Сисоєнко.
Вона зауважила, що цей закон є фундаментальним і змінює принципи фінансування охорони здоров’я в Україні. Сисоєнко звернула увагу, що законопроект забороняє приватизацію медзакладів.
А напередодні, в середу, Верховна Рада дозволила громадянам безкоштовно приватизувати приміщення гуртожитків, у яких вони мешкають більше п’яти років.
Згідно з законопроектом, таке право отримують громадяни, чиї гуртожитки перебувають у власності об’єднаних територіальних громад.
Іще однією умовою для безкоштовної приватизації є те, що мешканець гуртожитку або його сім’я були вселені в гуртожиток на підставі спеціального ордера і проживали в ньому за договором найму житлового приміщення.
Перед ухваленням законопроекту перед Радою виступив депутат iз фракції БПП Андрій Антонищак.
За його словами, на таке рішення чекають 500 тисяч українців, які мешкають у гуртожитках.
«Вони не можуть оформити свої договірні відносини з електрики, газопостачання, прописки навіть», — зазначив він.
Також парламент вніс деякі зміни до Правил дорожнього руху.
До уваги автомобілістів: відтепер «перевага в русі на перехрестях, де організовано круговий рух, надається транспортним засобам, які вже рухаються по колу».
Не забув депутатський корпус i про студентів: їм підвищено розмір іменних стипендій майже вдвічі.
Це стосується стипендій Президента, Верховної Ради та Кабміну, які отримують за перемоги в наукових і студентських творчих конкурсах.
Віднині студенти технікумів, коледжів та училищ отримуватимуть 1800 грн. (на сьогодні розмір такої стипендії становить 900 грн.), а для студентів університетів, консерваторій, академій та інститутів стипендія збільшиться до 2300 гривень (проти теперішніх 1200 грн.).
А ТИМ ЧАСОМ...
Верховна Рада України залишить працювати уряд Володимира Гройсмана після його звіту про річну роботу, вважає більшість експертів.
Про це свідчать результати експертного опитування «Підсумки року роботи уряду Гройсмана: відставка чи новий імунітет», які презентував голова Агентства медіа-стратегій Євген Булавка в агентстві «Інтерфакс-Україна».
Так, 60% експертів переконані, що депутати не приймуть рішення про відставку Кабінету Міністрів, і лише 7% припускають, що ця відставка відбудеться.
При цьому 30% опитаних вагалися з відповіддю, а 7% експертів вважає, що парламент узагалі не розглядатиме питання уряду до жовтня.
Водночас 87% опитаних заявили, що відправляти у відставку уряд Володимира Гройсмана немає підстав.
На думку 46% експертів, Кабмін за рік роботи в цілому утримав ситуацію і не допустив великих провалів.
Ще 30% заявили, що уряд упорався з викликами достатньо успішно.
Тільки 17% з експертів наполягають на тому, що уряд припустився помилок і не завжди належним чином реагував на виклики.
Ще 7% вважає, що Кабмін у цілому спрацював незадовільно.
Серед головних досягнень уряду експерти називають: економічне зростання (33%), реформи в енергетиці і вирівнювання ціни на газ (23%), дії з соціального захисту, зокрема призначення субсидій та підвищення зарплат (17%), децентралізація (7%).
Серед іншого (20%) також називалося: безконфліктний і злагоджений робочий режим, підвищення обороноздатності, системність у роботі, краща комунікація і ведення діалогу з суспільством.
При цьому, на думку експертів, уряду не вдалося: забезпечити високий темп реформ (32%), ввести ринок землі (19%), забезпечити вільне ведення бізнесу (13%), провести приватизацію (16%), подолати соціальне невдоволення (10%).
Ще 10% назвали інші варіанти. Зокрема: побороти корупцію, налагодити співпрацю з парламентом і комунікацію з суспільством.
