Про що мовчить Зеленський. Кому після війни належатимуть ключі від українських надр?
Хоча нам цього прямо ніхто не каже, але ми розуміємо: нас ведуть негативними сценаріями. >>
Загадка траншу: чому МВФ дав Україні гроші попри відсутність реформ і блокаду ОРДЛО
05.04.2017
Директор-розпорядник МВФ Крістін Лагард: «Як дивно: Україну бачу, реформи — ні!...».
Виділення Україні чергового траншу кредиту МВФ поставило жирну крапку в усіх конспірологічних теоріях про підводні камені співпраці з Фондом.
Розгляд українського питання у штаб-квартирі організації, як виявилося, і справді переносили із 20 березня через те, що у Вашингтоні хотіли отримали дані про вплив блокади ОРДЛО на макроекономічні показники.
І як тільки Київ надав необхідні документи, рада директорів МВФ зібралася й оголосила обіцяне раніше рішення.
Загадки, втім, залишаються. Наприклад, із чим пов’язана щедрість МВФ, якщо ми не квапимося виконувати взяті раніше обіцянки.
Чи справді це всього лише необхідність повертати раніше взяті кредити, а отже, чи отримаємо п’ятий та наступні транші і чим для цього треба «поступитися» Україні?..
Влада: «Це наша заслуга і наші реформи!»
Про позитивне рішення МВФ розповів у своєму «Твіттері» Президент України Петро Порошенко ввечері 3 квітня.
Отже, рада директорів завершила третій перегляд економічної програми України в рамках розширеного фінансування (EFF).
Завершення цього розгляду дозволяє виділити нашій країні 734,05 млн. СПЗ — внутрішньої «грошової одиниці» МВФ. Що є аналогом близько 1 мільярда доларів США.
Таким чином обсяг отриманих Україною коштів із 2015 року зросте до 8,38 млрд. доларів.
Усього ж, як відомо, ми реалізуємо чотирирічну програму розширеного фінансування, у межах якої мали би отримати 17 мільярдів доларів.
Довгоочікуваний — передусім, з нашої вини — транш неабияк втішив особисто Петра Порошенка, який того ж вечора зателефонував директору-розпоряднику МВФ Крістін Лагард і подякував «за її особистий внесок у позитивне рішення щодо виділення Україні чергового траншу Міжнародного валютного фонду в обсязі 1 млрд. доларів США».
Саме так сказано в офіційному повідомленні.
Надалі точки зору українського Президента та керівництва фонду щодо своїх бачень України у світових економічних процесах дещо різняться.
Так, Петро Порошенко написав у «Твіттері»: «Це (отримання траншу. — Ред.) чергове визнання українських реформ!». Ось саме так, із знаком оклику.
А потім уточнив: «Крістін Лагард підтвердила підтримку зусиль влади із забезпечення макрофінансової стабільності держави і подальшого прогресу України на шляху необхідних реформ».
Додав, що пані Лагард також палко привітала запуск в Україні відкритого електронного реєстру відшкодування ПДВ. І при цьому буцімто відзначила професіоналізм глави НБУ Валерії Гонтаревої і її внесок у результативну співпрацю з міжнародними фінансовими організаціями.
Що в даній ситуації можна розглядати радше не як посттраншовий аналіз, а як ставлення глави держави до нібито вже підготовленої відставки пані Гонтаревої.
Що її з таким нетерпінням чекають експерти та банківське середовище. Але це вже інша тема.
МВФ: «Свої реформи ви ще не починали!»
Тим часом стала відома справжня реакція нашого головного кредитора на стан реформ в Україні: зi слів керівництва самого МВФ, а не їх трансляцію устами Петра Порошенка.
І, як виявилося, оцінки карколомних українських реформ керівництва держави і міжнародних експертів злегка не збiгаються.
Так, наприклад, в офіційному повідомленні Фонду стисло, але вичерпно оцінили антикорупційні потуги України.
«Міжнародний валютний фонд вважає, що створення нових антикорупційних органів в Україні поки не дало результату», — сказали нам у Вашингтоні.
Своєрідну і дещо не схожу на президентську оцінку нашим реформам дав заступник директора-розпорядника МВФ Девід Ліптон.
Мовляв, для швидкого й стійкого економічного росту Україні необхідно провести структурні реформи для поліпшення бізнес-середовища й залучення інвестицій.
Йдеться про три головні кити, які не наважуються посунути українські еліти: приватизація, створення ринку сільськогосподарських земель і боротьбу з корупцією.
Вимагають від нас і пенсійної реформи.
«Україна не може дозволити собі баритися з всеосяжною пенсійною реформою, у тому числі шляхом підвищення ефективного пенсійного віку. Необхідні також постійні зусилля для поліпшення керування доходами та просування реформи державного управління», — вважають у МВФ.
Цілком ймовірно, що саме на цих змінах Фонд наголошуватиме під час розгляду чергового траншу.
Який, як сподівається вітчизняний міністр фінансів Олександр Данилюк, ми зможемо отримати вже у травні нинішнього року.
«На цей рік планувалося чотири транші, і ми плануємо ці чотири транші отримати. Наступний може бути в травні», — сказав чиновник.
Зважаючи на ступінь заполітизованості цих і справді необхідних для держави реформ, очікувати позитивного для нас рішення вже наступного місяця було би доволі оптимістично. І малореально.
Утiм реформи і справді треба проводити, але величезний опір їм, який нині існує у політикумі і суспільстві, залишає небагато шансів на успіх.
Особливо, враховуючи, що цей опір старанно культивують. І виходить ситуація, яку описав інвестиційний банкір Сергій Фурса.
«Ситуація з реформами схожа на житейську ситуацію: ви раптом бачите, що ви самотній. Причина цьому — ваша вага 150 кілограмів. Вам важко ходити, у вас букет хвороб. Здається, несправедливо: адже у вас багатий внутрішній світ, а дідусь узагалі герой війни...» — пише він.
І при цьому ви категорично не хочете худнути, хоча персональний тренер у ролі МВФ навіть розробив спеціальне тренування...
Блокада ОРДЛО практично не шкодить економіці
Усі кошти четвертого траншу, як і передбачає програма співпраці, будуть зараховані до резервів Національного банку.
Що створить додаткову «подушку безпеки» для міцності національної валюти та може сприяти поліпшенню рейтингу держави.
Нинішнє виділення траншу, до речі, є безпрецедентним для двосторонніх відносин України та МВФ.
Адже раніше до четвертого траншу справа не доходила: наша держава припиняла співпрацю після першого, другого, а одного разу аж після третього траншу!
Сьогодні ж нам вдалося зайти значно далі. На думку Девіда Ліптона, українська економіка показує хороші ознаки одужання.
«Зростання повертається, інфляція знижена, а міжнародні резерви подвоїлися... Нещодавня стабілізація забезпечує багатообіцяюче підґрунтя для подальшого зростання», — сказав він.
І цьому, схоже, не завадить навіть економічна блокада окупованих територій. Хоча саме на цій тезі, пояснюючи шкідливий вплив блокади, раніше наполягали перші особи в державі, в тому числі Президент та Прем’єр-міністр.
Прогнозованим — і таким, що йде всупереч численних заяв української влади, — є висновок Міжнародного валютного фонду щодо впливу блокади окупованих територій Донбасу і Луганщини на розвиток економіки.
«Експерти МВФ дійшли висновку, що ситуація (із блокуванням ОРДЛО. — Ред.) матиме доволі поміркований вплив на темпи економічного зростання і стан платіжного балансу, отже не становитиме загрози для виконання інфляційних прогнозів НБУ», — ретранслювала висновок Фонду прес-служба Національного банку України.
Утім, якщо ситуація з українськими реформами не поліпшиться, то нинішній транш може стати останнім. Саме так пишуть вітчизняні аналітики. І точно так вони писали, як ми отримали попередній, третій, транш кредиту.
ФАКТ І ОЦІНКИ
«Відставка» тривалістю один день
У перший робочий день цього тижня, коли рада директорів МВФ у Вашингтоні саме починала засідання з «українського питання», прозвучала сенсаційна, але, втім, довгоочікувана новина: заступник голови фракції БПП Ірина Луценко повідомила, що голова Нацбанку одіозна Валерія Гонтарева написала заяву про відставку.
Новина, втім, «прожила» навіть не повний день. Спочатку її спростував сам Нацбанк, потім — новопризначений керівник «бепепівців» Артур Герасимов.
«Валерія Гонтарева — чудовий керівник НБУ, вона залишається працювати. І взагалі це перекручена інформація...» — сказав він.
Зрештою, саме ці слова повторила і сама Ірина Луценко. Мовляв, Гонтарева цілком влаштовує коаліцію і тому працюватиме на своїй посаді.
Подія трапилася одразу після того, як НАБУ провів обшуки у Національному банку за підозрою у зловживаннях під час рефінансування деяких комерційних банків. Зокрема, «Приватбанку».
Цю заяву оприлюднив директор НАБУ Артем Ситник: мовляв, справа стосується саме керівництва регулятора.
Але, схоже, НАБУ наразі не може дотягнутися до Валерії Гонтаревої та її найближчого оточення, яке вважають дотичним до команди Президента.
Тож кримінальні справи проти Валерії Гонтаревої залишаються без руху.
Посада голови НБУ захищає її від кримінального переслідування, і тепер уже в інтересах пані Гонтаревої керувати Нацбанком якомога довше, щоби уникнути кримінального покарання. А, може, і не лише в її інтересах.
