«Вимито» тисячі мізків: під Борисом Патоном захиталось крісло президента НАН України

За останні місяці дискусія, спричинена появою сюжету в «ТСН. Тиждень» про наймолодшого доктора наук в Україні Ольгу Броварець, вийшла за межі наукових кіл та перейшла в обговорення проблем Національної академії наук України та її установ.

 

З метою детального розгляду проблем НАНУ днями у столиці провели публічну дискусію з залученням провідних експертів наукової галузі. 

 

Як не парадоксально — з огляду на скупе фінансування державою науки, — в різних наукових галузях українські науковці ще отримують результати світового рівня: відкриття бозона Хіггса (на кристалах, вирощених у Харкові) та графена, технологічні досягнення, здобутки у нейрофізіології (де українці були кандидатами на Нобелівську премію) тощо.

 

Заступник міністра освіти і науки Максим Стріха вважає страшною бідою і те, що 98-річний Борис Патон уже 55 років очолює дуже важливу структуру: національну Академію наук.

 

Бо будь-яка структура, яку очолює такий тривалий час одна людина, не може бути динамічною.

 

Більше того, керівництво НАНУ не зуміло вибудувати контактів ні з медіа, ні з владними елітами. Якщо суми фінансування науки залишаться такими, як вони є, — всі слова про реформи залишаться лише словами. 

 

«Я ляжу кістьми, але не дам збільшити довічних доплат академікам і членкорам, бо треба фінансувати інші речі: збільшувати зарплатню науковцям, державні стипендії молодим ученим і старим, призабутим, заслуженим ученим. Й головне — дати можливість купувати нове обладнання, бо це ж біда, адже наші вчені працюють на обладнані 1970-80 років. І якщо ми не створимо механізмів, які підтримають молодь, — наша наука «загнеться» з біологічних причин», — емоційно завершив пан Стріха. 

 

Як зауважив голова парламентського підкомітету з питань науки і освіти Тарас Кремінь, минулого тижня уряд вирішив точково підтримувати молодих вчених — 54 з них отримали загалом 3,5 млн. грн. грантів на свої дослідження.

 

Такі заохочення допоможуть Україні втримати таланти від переїзду за кордон, адже за останні роки з України було «вимито» тисячі науковців, які шукали кращої долі, аби реалізувати свій науковий потенціал й отримувати гідну платню.