Трамп скасував ключові заходи щодо боротьби з глобальним потеплінням

Президент США Дональд Трамп підписав розпорядження, яке скасовує ключові елементи боротьби з глобальним потеплінням, повідомляє Бі-Бі-Сі.

 

План боротьби з глобальним потеплінням розробила адміністрація Барака Обами.

 

Указ Трампа про енергетичну незалежність скасовує природоохоронні ініціативи, зокрема й обмеження на викиди парникових газів на вугільних електростанціях.

 

Мають переглянути також обмежувальні заходи для вугледобувної, газової і наф­тової промисловості.

 

За словами Трампа, новий указ є «кінцем війни з вугіллям», він сприятиме створенню мільйонів робочих місць в енергетичному секторі та стимулюватиме економіку.

 

Представники гірничовидобувних компаній, звісно, привітали рішення Трампа.

 

Захисники навколишнього середовища попереджають, що нові заходи матимуть катастрофічні наслідки як для США, так і для всього світу.

 

При цьому указ формально не скасовує міжнародні зобов’язання США в рамках Паризької угоди щодо клімату, яку підписали в грудні 2015 року.

 

Але під час передвиборчої кампанії Трамп обіцяв вийти з Паризької угоди, називаючи її невигідною, а також скасувати низку «зелених» законів, які, за його словами, завдають шкоди економіці.

 

У Дональда Трампа прин­ципово інший підхід до навколишнього середовища, ніж у його попередника. Барак Обама вважав, що кліматичні зміни  — це «реальність, яку не можна ігнорувати».

 

«План чистої енергії» мав скоротити викиди парникових газів на електростанціях, які працюють на вугіллі, щоб виконати зобов’язання, ухвалені в Парижі.

 

Цей план був непопулярний у штатах, де при владі перебувають республіканці, і його постійно оскаржували в суді, особливо представники бізнесу, пов’язаного з використанням нафти, вугілля та газу в паливній енергетиці. 

 

Адміністрація Трампа стверджує, що скасування цього плану знизить залежність Америки від імпортного палива. У Білому домі кажуть, що президент має намір «рухатися вперед до збільшення виробництва енергії в США».

 

Не згадуючи, що рух відбуватиметься по трупах мільйонів людей у США та реш­ті світу, по знищеній флорі та фауні.

 

«Попередня адміністрація знецінила робітників своєю політикою. Ми можемо зберегти довкілля і при цьому забезпечити людей роботою», — натомість стверджують у команді Трампа.

 

А як же відбуватиметься «збереження довкілля», якщо президент планує на третину скоротити фінансування Агенції з охорони навколишнього середовища?

 

Головою остан­ньої він нещодавно призначив Скотта Прюітта, який з недовірою ставиться до теорії глобального потепління.

 

Паризька угода передбачає відмову урядів від використання викопного палива і зменшення викидів двоокису вуглецю з метою стримування глобального потепління.

 

У минулому Трамп стверджував, що кліматично зміни — «це справа рук і вигадка китайців». Однак наприкінці минулого року все ж визнав, що «є певний зв’язок між людською діяльністю і кліматичними змінами».

 

Наразі незрозуміло, якою є позиція США саме щодо Паризької угоди. Але, що б не вибрали США, Євросоюз, Індія та Китай стверджують, що будуть виконувати взяті на себе в Парижі зобов’язання.

 

Та поганий приклад завжди заразний. Чи ж не матиме він ефекту доміно?