Уперше в своїй історії не потрапивши до фінальної частини чемпіонату Європи, національна жіноча збірна України опинилася в незвичній для себе ситуації. Окрім самих «героїв» євровідбору-2016, думається, особливо некомфортно почувалося й керівництво ФГУ, котре як головний відповідальний орган за успішність вітчизняного гандболу, мусило тримати удар за історичну невдачу «синьо-жовтих».
Першим, на що пішли у профільному господарстві, — поставили біля керма збірної рівновіддаленого від усіх основних гравців українського жіночого гандболу наставника — Бориса Чижова, котрий більшою мірою спеціалізувався на роботі з чоловічими командами. А ще поставили перед «синьо-жовтими» доволі амбітне завдання — пробитися на чемпіонат світу-2017.
Три попередні «мундіалі» наші гандболістки пропустили, не змігши подолати завершальний бар’єр відбору, яким є «плей-оф». На шляху до цьогорічного ЧС, який прийматиме Німеччина, українським гандболісткам випало знайомитися з новим для себе раундом планетарної кваліфікації. Раніше вони як учасниці фінальної частини ЧЄ уникали участі в першому раунді відбору ЧС. Цього ж разу «синьо-жовтим» довелося позмагатися в груповому турнірі, де в протистоянні з командами Греції, Литви та Словаччини наші дівчата вибороли путівку до «стикового раунду» кваліфікації ЧС-2017. Щоб знову поїхати на фінал «мундіалю», перервавши затяжну серію невдалих відборів, улітку українським гандболісткам потрібно буде перемогти збірну Іспанії.
Не сказати, що суперник — непрохідний. Утім, на відміну від «синьо-жовтих», іспанські гандболістки змагалися на останньому єврофорумі, відтак можна сказати точно, що кризи наразі в жіночому гандболі на Піренеях немає.
А от президенту ФГУ Андрію Мельнику довелося ламати голову над тим, як наблизити до реальності успішний виступ вітчизняної жіночої збірної в «плей-оф» відбору ЧС-2017. Одразу й не пригадаєш, коли наші найсильніші гандболістки-збірниці посеред сезону виїжджали на міжнародні товариські турніри. Свого часу колишні їхні наставники — і Леонід Євтушенко, й Леонід Ратнер — бідкалися, що єдиною можливістю награти склад перед відповідальними офіційними матчами є «Кубок Турчина».
Останній меморіал легендарного наставника вийшов більш ніж скромним. Натомість під час іще одного затвердженого Європейського гандбольною федерацією «вікна для збірних» українській команді вдався продуктивний збір. І нехай на міжнародному турнірі в Гданську за участі збірних Польщі, Словаччини, Білорусі та України наші дівчата програли всі три поєдинки, уже один лише факт їхнього спільного перебування — хороший знак напередодні доленосного червневого протистояння з командою Іспанії. Зрештою, відсутність у Польщі у складі «синьо-жовтих» кількох провідних травмованих виконавиць дозволяє не тільки Борису Чижову, а й усім шанувальникам вітчизняного гандболу, зокрема й президенту ФГУ пану Мельнику, з оптимізмом чекати кваліфікаційного «плей-оф» ЧС-2017. «Дякую команді! За самовіддачу — тверда п’ятірка», — так прокоментував очільник гандбольної федерації виступ української збірної на турнірі в Гданську.
ТАБЛО
Міжнародний гандбольний турнір у Гданську. Жінки. Україна — Словаччина — 25:28 (Борщенко — 8), Білорусь — Польща — 24:23, Польща — Україна — 26:17 (Лаюк — 6), Словаччина — Білорусь — 22:27, Білорусь — Україна — 24:23 (Борщенко — 8; Смолінг — 5), Польща — Словаччина — 29:25.
Турнірне становище: Білорусь — 6, Польща — 4, Словаччина — 2, Україна — 0
