Якщо декомунізацію вчасно не проводить влада, то за неї беруться інші. Добре відомий усім киянам і гостям столиці пам’ятник Миколі Щорсу на коні, що на бульварі Шевченка, біля кас попереднього продажу залізничних квитків. Із 20 березня комдив сидить на скаліченому коні — вірний чотириногий друг заввишки понад 10 метрів залишився без передньої ноги: невідомі відрізали частину пам’ятника.
Цей вчинок можна кваліфікувати як прояв вандалізму. Але одночасно він є нагадуванням. У київської влади було достатньо часу, щоб «культурно» демонтувати пам’ятник одному з радянських ідолів. Після початку декомунізації активісти стали вимагати, аби київська влада демонтувала монумент, але натомість Щорса лише закутали в український прапор. Хоча ще в жовтні минулого року вже був готовий проект демонтажу пам’ятника Щорсу. Нагадаємо, що пам’ятник уже двічі «страждав»: у 2008-му його намагалися підірвати, а через два роки розписали фарбою.
Цікаво, що на тому місці до революції 1917 року стояв пам’ятник графу Олексію Бобринському — натхненнику й організатору побудови в Києві залізниці. Та радянська влада вирішила, що пам’ять про таких особистостей не потрібна радянській людині, тож за ініціативи Сталіна в 1936 році вже була готова постанова про установку пам’ятника Щорсу. Якісь обставини, а згодом і Друга світова війна відтермінували більшовицькі плани. Лише у квітні 1954 року, до 300-річчя «возз’єднання», на бульварі Шевченка таки з’явився кінь зі Щорсом.
Незрозумілим, до речі, залишається, чому скульптор запросив позувати для створення образу Щорса юного студента Леоніда Кравчука, а не користувався кіно- й фотодокументами із зображенням самого «героя» громадянської війни?..