З гороху кільце ковбаски

І не сперечайтеся: горох не любити неможливо, він смакує і в супах, і в юшках, і в кашах, запіканках, котлетах, випічці — всюди. Як і всі бобові, містить велику кількість природного білка, тому вегетаріанці вважають його своїм м’ясом. 

У ньому багато природного білку і корисних амінокислот, мінеральних солей, вітамінів (А, В, С, РР), тому їсти його регулярно дуже корисно, особливо тим, у кого зайва вага, недокрів’я, хвороби серцево-судинної системи, проблеми зі шлунком, поганий стан шкіри, головні болі. Однак не слід надто часто вживати горох літнім людям i тим, у кого холецистит, запальні процеси в кишечнику і шлунку, подагра.

Отож повертаємося до горохової ковбаси, точніше до її приготування. Нічого складного в цьому немає, зате «на виході» матимете рожевий ніжний «верчик» ковбаси. 

Потрібно: 2 склянки гороху (звичайного, сушеного), 5 склянок води, 5 зубчиків часнику, 100 г олії, буряк (чи два маленькі), по чайній ложці коріандру та солі, по половині чайної ложки мускатного горіха, чорного перцю і сушеного майорану. 

Треба промити горох і підсушити його на пательні. Коли буде зовсім сухий, перемолоти в кавомолці чи в інший спосіб до стану борошна (існує й спрощений, поки що не перевірений мною, але перевірений іншими спосіб, коли використовують горохові пластівці швидкого приготування: кажуть, на смак нема різниці — однаково дуже смакуватиме). Заливаємо таке борошно (чи пластівці) окропом і, помішуючи, варимо горохову масу до готовності (приблизно 10 хвилин). 

Поки холоне, тремо буряки і витискаємо з них сік — нам знадобиться лише він. Додаємо до горохової маси буряковий сік, потертий часник, олію, сіль і спеції, все старанно перемішуємо. Затим треба знайти форму для ковбаси. Мені, приміром, підійшла пластикова пляшка, обрізана по краях, але є силіконові форми, різноманітні тубуси. Начиняйте форму гороховою масою і ставте на ніч у холодильник. 

Зранку діставайте — ковбаса легко «звільняється» зі своєї упаковки. Ріжте на шматочки і подавайте із зеленню, овочевими гарнірами чи просто з хлібом і хроном. Не сказати, що цим можна обхитрити м’ясоїдів, вони, звичайно, «просічуть» підміну. Але їх це, як показала практика, зовсім не засмутить, а навпаки: уплітатимуть за дві щоки. 

Ще один варіант смачного «м’ясо­замінника» — горохові котлети. Їх рекламувати не потрібно, вони відомі й улюблені багатьма. Готуються також швидко і просто. Інгредієнти: склянка гороху, морквина, 400 г капусти, 3 столові ложки олії, 4 столові ложки манки, по чайній ложці солі, куркуми та карі, половина чайної ложки перцю, сухарі для панірування.

Горох замочити на ніч і зварити до готовності. Моркву натерти на терці, капусту нашаткувати. На олії протушкувати спеції (хвилину). Потушкувати в них морквину і капусту. Горох, овочі й манку перемішати, додати сіль (суміш можна прокрутити в блендері, щоб вона була однорідною). Сформувати котлети, запанірувати в сухарях і обсмажити на олії з обох боків.  

А якщо з’явилося натхнення приготувати гороховий суп — приготуйте пікантний суп-пюре. Знадобиться: 1,5 л води, по морквині, цибулині та склянці гороху, четвертина кореня петрушки, 100 г кореня селери, 2 столові ложки олії, коріандр мелений, кріп, сіль.

На ніч замочити горох. Нарізати коріння селери і петрушки соломкою не надто тонко, залити горох свіжою водою, покласти подрібнене на соломку коріння й поставити варитися, довести до кипіння, зменшити вогонь до мінімального і варити до готовності гороху. Моркву та цибулю почистити, подрібнити й пасерувати на олії до м’якості. У суп до готового гороху додати засмажку з цибулі та моркви, проварити 5 хвилин і прибрати з вогню, дати супу трохи охолонути, в блендері збити до пюре, перелити знову в каструлю, підсолити, довести до кипіння, прибрати з плити. Подавати суп, посипавши коріандром і кропом. Дуже смакуватиме з житніми грінками.

Нут — турецький горох — так само славиться своїми корисними властивостями. Завдяки високій поживності його також вважають «рослинним м’ясом». «Дієта» з нутом слугує профілактикою захворювань серця і судин. Завдяки високому вмісту клітковини нут покращує травлення, сприятливо впливає на роботу серця, а також регулює рівень цукру в крові.

Але наше завдання наразі — акцентуватися на смаку. Давайте відразу приготуємо плов з нуту — навряд чи хтось пошкодує, що зацiкавився таким смаколиком. 

Потрібно по 200 г нуту і рису, 800 мл води, по великій морквині, цибулині, 5 зубчиків часнику, 100 г олії, сіль, пе­рець, паприка — за смаком. 

На ніч замочити нут, затим відварити його до готовності. Потерти морквину і порізати цибулину, обсмажити їх на олії до зарум’янення. Помити рис і також додати до засмажки, томлячи його там 5 хвилин. Потім овочі з рисом додати в каструлю з товстим дном до нуту, покласти спеції, залити водою і тушкувати до готовності. 

Отож, як бачимо, не м’ясом єдиним. 

Смачного!