Розчаровані «Райанейром»

Несподіванка номер один: у Києві «Райанейр» літатиме не до Жулян, як раніше передбачалося, як було би зручніше для пасажирів і взагалі логічніше з огляду на філософію лоукостів, а до заміського «Борисполя». Хоча ще два місяці тому керівництво летовища «Київ» було практично впевнене, що вони зуміють підписати угоду: перемовини були на фінішній прямій. Звучала навіть цифра: плюс два мільйони додаткових пасажирів у рік! 

Переорієнтація на «Бориспіль» в останній момент — аеропорт на момент спільної прес-конференції комерційного директора «Райанейра» Девіда О’Брайєна і українського міністра транспорту Володимира Омеляна ще навіть не підписав угоду про наземне обслуговування, а лише протокол про наміри — може мати два пояснення. Перше: приватна структура «Жуляни» так і не домовилася з клієнтом, який традиційно ставить дуже жорсткі контрактні умови і вимагає максимальних знижок. «Жуляни» могли довго торгуватися, а потiм побачити, що заробітку тут не буде, і сказати «ні». І тоді влада «нагнула» державний «Бориспіль», оскільки прихід «Райанейра», який обіцяв народу ще януковичівський міністр Колесніков, — це однозначно перемога. У тому числі й політична. 

Друга версія: контракт із «Райанейром» не такий уже й поганий, і «Бориспіль» «клюнув» на обіцянку додати йому 500 тисяч пасажирів за рік, кулуарно випередивши «Жуляни». І саме тому погодився на жорсткі умови ірландців. Чи зуміє таким чином головне летовище країни заробити, ми побачимо не раніше, ніж через рік, коли будуть готові фінансові результати четвертого кварталу 2017. У будь-якому випадку «Бориспіль» ризикує. Адже, як свідчить досвід Варшави і Будапешта, прихід великого лоукостера у головний аеропорт країни — для нього є більше мінусом, ніж плюсом. Тож у Відень «Райанейр» не літає, а у Франкфурт (головний, а не той, що Ханн) ірландців пустили лише недавно й у дуже обмеженому обсязі.

Цінова політика «Райанейра» на українському ринку особливих здивувань не викликала. Ціни із Києва і Львова у перший день продажу починалися із 19,99 євро, що можна вважати непоганим показником. Тим паче що бувалі мандрівники знають: зовсім дешеві квитки лоукостерів треба караулити на розпродажах. Утім говорити про ціну пере­льотів можна лише у прив’язці до маршрутної карти. А вона наразі злегка розчаровує, хоча і не є несподіванкою. 

Лондон і Манчестер, у які «Райанейр» літатиме з Києва, — традиційний крок для компанії, яка практично будь-яку нову країну зв’язує із цими чи не найбільшими зi своїх баз. Лондон, якщо хтось не розуміє, це не власне кажучи Лондон, а Стенстед, звідки добратися до столиці Великобританії коштуватиме приблизно стільки, як долетіти із Києва за акційною ціною. Втім, як показав прихід «Візейра» у 2008 році, навіть польоти до такого ж віддаленого від Лондона Лутона змусили українського флагмана авіаперевезень, тоді це був «Аеросвіт», суттєво знижувати ціни на британському маршруті. А тому із жовтня ті українці, що мають візу Великобританії, треба думати, зможуть вигідно потрапити на Альбіон.

Голландський Ейндховен, ще один напрямок «Райанейра» зi столиці України, — не найцікавіший аеропорт для вітчизняного мандрівника: до Амстердама звідси їхати довго і дорого, саме ж місто нічим не особливе. Як варіант, Ейндховен можна було би розглядати як летовище пересадки — звідси доволі дешево літають лоукостери по південній Європі — але вечірній приліт туди і обідній виліт назад суттєво звужують такі можливості.

Ну і деякою несподіванкою на маршрутній карті з Києва можна вважати Стокгольм—Скавста. Це також віддалене летовище від шведської столиці — близько 130 кілометрів, відповідно, заплатити за трансфер доведеться за скандинавськими розцінками. Близько 30 євро в один бік. Тож може трапитися, що вигідніше буде летіти до Арланда, головного стокгольмського аеропорту, навіть якщо квиток і дорожчий.

Ну і сам скандинавський напрямок — не надто популярний для українських пасажирів, а тому доволі цікаво, як «Райанейр» заповнюватиме на цьому відтинку свої борти. Свого часу, у значно ситніші 2010-тi, це не вдалося «Візейр-Україні», який доволі нетривалий час літав із Жулян до Скавсти, а потім був змушений закрити рейс через погані комерційні результати. 

Більш затребуваної Іспанії та Італії «Райанейр» наразі запропонувати не може: без «Відкритого неба» ці напрямки передбачають тривалий процес узгодження. Проте обіцяє. Сподіваючись чи то на початок дії угоди, чи то на власних менеджерів, які можуть швидко оформити необхідні документи. Ірландці планують відкрити ці рейси влітку 2018 року. Усього киянам обіцяють 15 нових маршрутів на наступний рік.

Ще одна обіцянка від Девіда О’Брайєна — відкрити базу «Райанейра» в Україні, що означатиме ширшу географію рейсів та зручніший графік польотів. Ймовірно, нею стане аеропорт «Львів». Коли саме це може відбутися, комерційний директор не уточнив. Проте він натякнув, що його компанія розглядає також і внутрішні рейси по Україні. Свого часу з них також планував стартувати «Візейр», але не зумів заповнити борти. Тим часом «Райанейр» у Польщі активно налагоджує внутрішні перевезення.

Звернула на себе увагу і ще одна деталь: «Райанейр» планує співпрацювати з МАУ. Йдеться, треба думати, про давню ідею генерального директора компанії Майкла О’Лірі — працювати з великими перевізниками, що мають розгалужену мережу далекомагістральних маршрутів, за так званою фідерною схемою: підвозити їм пасажирів на своїх літаках і у хабах «далекомагістрала» пересаджувати їх на судна цих компаній. Перемовини з різними перевізниками «Райан» веде вже тривалий час, але без видимого успіху. Як ствер­джується, через непоступливість компанії, яка у двосторонньому діалозі завжди вимагає «максимальний максимум». Тепер О’Лірі намагатиметься знайти підходи до Ігоря Коломойського, а базування «Райанейра» у «Борисполі», а не «Жулянах» процесу — теоретично — тільки сприятиме. 

З аеропорту «Львів» «Райанейр» виконуватиме суттєво більше рейсів, ніж iз Києва. Що цілком вкладається у стратегію роботи компанії на нових ринках: насамперед розвивати регіональні летовища. До того ж Львів для західних напрямків вигідніший суто з логістичного боку. Щоправда, карта маршрутів «райанів» із цього міста також виглядає не беззаперечно. 

Найвдаліший рейс — Львів—Краків. Заповнити свої борти ірландцям тут буде нескладно: враховуючи пасажиропотік між цими містами, який нині переміщається незручним наземним шляхом. Постріл «у десятку» також — Львів—Будапешт: чудова альтернатива залізничній поїздці із пересадкою у Чопі. І, до речі, випереджувальний постріл по ініціативі очільника «Укрзалізниці» Войцеха Бальчуна відкрити рейс «інтерсіті» Чоп—Будапешт. За аналогією Київ—Перемишль. Ну, враховуючи широку карту дешевих маршрутів із столиці Угорщини, — це прекрасний шанс стикувати свої мандрівки із західного регіону України далі на захід і південь. Тож можна припустити, що дешевими ці два рейси у «Райанейра» залишатимуться недовго. 

Натомість на напрямку Львів—Вроцлав очікується конкуренція з «Візейром», який оголосив про цей маршрут трохи раніше. Якщо пасажирів до західної Польщі виявиться менше, ніж можуть перевезти два гранди лоукост-авіації, можна очікувати на вигідну для пасажирів цінову війну. Втім фору у ній матиме «Райанейр» завдяки ліберальнішій багажній політиці. «Райани», як відомо, дозволяють безоплатно перевезти значно більший за розмірами ручний багаж, ніж «Візейр».

Несподіванкою на львівських рейсах стало активне «відкриття Німеччини»: «Райанейр» літатиме до Мемінгена, південного лоукост-аеропорту Мюнхена, і Берліна. Причому на останньому рейсі він також конкуруватиме із «Візейром». Цінова війна тут обіцяє бути ще запеклішою, оскільки східна Німеччина раніше не була у фаворі західноукраїнського пасажира. Як, у принципі, і західна частина ФРН. У цьому свого часу також переконався «Візейр—Україна», що ніяк не міг заповнити свої борти на німецьких напрямках — і був змушений скасувати їх. Тепер же за малопопулярний Берлін зі Львова розгорнеться ще й цінова конкуренція, що мало би тримати у тонусі ціни на квитки.

До речі, одним із найпроблемніших напрямків для тоді ще української «дочки» угорської лоукост-авіакомпанії «Візейр» став рейс Львів—Мемінген. Який із жовтня нинішнього року намагатиметься реанімувати легендарний «Райанейр»... Але для пасажирів він може бути дуже цікавим, оскільки відкриває Баварію та західну частину Австрії. До речі, до австрійського Зальцбурга прямо з летовища у Мемінгені можна за недорого доїхати на єдиному «Байєрн—тікеті». Ну а якщо компанія ще й дозволить задешево туди долетіти, то пасажири будуть тільки у виграші. Але, як би там не було, а інтрига — «Возитимуть чи невдовзі також закриють?» — залишається.

Ну а ще одним бонусом від виходу на український ринок «Райанейру» може стати зміна цінової політки традиційних компаній, які літають до нашої країни. І хоча бізнес-авіація традиційно відхрещується від ймовірної конкуренції з боку лоукостів, логічно пояснюючи, що в них різні моделі роботи, вихід на одні чи навіть суміжні ринки дешевих перевізників змушують великі компанії таки знижувати ціни. Яскравий приклад того — поведінка «Аеросвіту» після 2008 року, коли до України зайшов «Візейр».

Тож, якщо «Райанейр» не розчарується українськими бізнес-реаліями та вітчизняним пасажиропотоком, можна очікувати здешевлення квитків на авіаперевезення — і не лише на сайті «райанів». 

 

ТОЧКА ЗОРУ