Енергія соломи і гною

Проекти з відновлюваної енергетики — це не лише можливість замістити газ. Це нові точки росту економіки регіонів, активізація роботи малого і середнього бізнесу, створення нових робочих місць, збільшення надходжень до бюджетів. «Завдяки «зеленим» проектам територіальні громади можуть заробляти, ставати енергонезалежними і водночас багатими. Потрібно активно використовувати надзвичайно великі ресурси для виробництва «чистої» енергії, які є на землях вашого регіону, — закликав голова Держагент­ства Сергій Савчук місцеву громаду та місцеву владу Хмельниччини. — Адже завдяки фінансовій децентралізації у регіонах тепер набагато більше коштів, які можна ефективно використовувати з користю для громади. Економічно вигідно спрямовувати їх на проекти з виробництва тепла та електроенергії з відновлюваних джерел, які реалізуються на засадах державно-приватного партнерства». 

Держенергоефективності сьогодні намагається створювати максимально сприятливі умови для роботи інвесторів та бізнесу у таких проектах. Для цього у 2015 році удосконалили систему «зелених» тарифів. Виробники електроенергії з біомаси та біогазу отримали збільшений на 10 відсотків «зелений» тариф, який становить тепер 12,4 євроцента за кіловатгодину і є одним iз найвищих у Європі. А ті, хто використовуватиме вітчизняне обладнання, матимуть ще й додаткову надбавку до тарифу у розмірі 5 або 10 відсотків. 

Розроблено та очікується прийняття у другому читанні законопроекту № 4334. Після його легітимізації інвесторам на законодавчому рівні надаватимуть гарантії щодо повернення коштів, вкладених у встановлення, наприклад, твердопаливних котелень. Триває робота над створенням конкурентного ринку тепла. «Наше завдання — пояснити всім громадам, що відновлювана енергетика — це вже не модний дорогий тренд, а необхідність, вигідна інвестиція», — сказав Савчук, наводячи приклади успішно діючих «зелених» проектів в Україні. 

Голова Хмельницької обласної ради Михайло Загородний повідомив, що в області вже діє 28 малих ГЕС та п’ять сонячних електростанцій. Показовим прикладом заміщення газу місцевими видами палива є Кам’янець-Подільський, де шість котелень iз 14 працюють на твердому паливі. 

Під час семінару керівники Хмельницької обласної ради та представники Проекту USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні» домовилися підготувати базу для надання фінансової та технічної допомоги в реалізації нових «зелених» проектів. А більше ста учасників семінару мали змогу ознайомитися з особливостями реалізації та фінансування проектів вирощування енергетичних культур, переробки сміття, виробництва пелет тощо, відвідали місцеві котельні, що працюють на пелетах. Одна з таких, наприклад,успішно забезпечує теплом і гарячою водою дитячий лікувально-оздоровчий компекс «Яблуневий сад», інша опалює реконструйоване приміщення Ярмолинецького РЕМу. «Показово, що навіть «Хмельницькобленерго» опікується питанням заміщення газу та встановлює твердопаливні котельні. 

Компанія Khmelnytsky Bio Power Plant LLC тим часом запланувала встановити поблизу Хмельницького електростанцію потужністю 44 мегавати, яка працюватиме на соломі. Реалізацію проекту щойно обговорили голова Державної агенції енергоефективності України Сергій Савчук та директор компанії Нейл Рузерфорд. Передбачається, що вигідна локалізація електростанції дозволить забезпечити постачання близько 300 тисяч тонн соломи на рік. Електростанція продаватиме електроенергію в мережу за «зеленим» тарифом. Для будівництва «солом’яної» станції планують використовувати сучасне обладнання, зокрема з Данії. Але, на переконання директора Компанії Khmelnytsky Bio Power Plant LLC Нейла Рузерфорда, діюча норма щодо укладання однорічних договорів на продаж у мережу електроенергії за «зеленим» тарифом сповільнює процес залучення інвестицій у реалізацію проекту. «Ми готові продемонструвати досвід Данії, Німеччини та Великобританії щодо укладання довгострокових договорів на продаж «зеленої» електроенергії», — зазначив він. Сергій Савчук запевнив інвесторів, що зараз саме триває робота над удосконаленням законодавства: законопроект «Про ринок електричної енергії», який найближчим часом розгляне парламент, статтею 65 передбачає, щоб договір купівлі-продажу електро­енергії за «зеленим» тарифом укладався на строк дії «зеленого» тарифу. 

Уже нинішнього року данська компанія «Даноша» планує розпочати будівництво в Івано-Франківській області чергового біогазового заводу потужністю 1,1 МВт. Про це повідомила начальник відділу зовнішніх зв’язків та розвитку компанії Любов Богачевська на VI Міжнародному форумі IFC iз харчової безпеки у Києві. «На території одного з найбільших наших свинокомплексів у селі Копанки ми ввели у промислову експлуатацію перший завод iз переробки біологічних відходів на біометан, — розповіла вона. — Новий, який почнемо будувати в цьому році, буде більш досконалий, ніж попередній». За словами Любові Богачевської, будівництво нового біогазового заводу триватиме два роки. Кошти для реалізації проекту планують залучити у міжнародної фінансової організації NEFCO та інвестфонду IFU. Запланованої потужності станції — 1 МВт — вистачить для забезпечення енергією двох тисяч домогосподарств. Компанія зі стовідсотковим данським капіталом «Даноша», загальне поголів’я свиней якої становить сьогодні 180 тисяч, має намір і далі розширювати тваринницьке виробництво. «Плануємо будувати нові ферми і хотіли б наростити поголів’я до 11,9 тисячі», — повідомила Любов Богачевська. 

Метою ще однієї зустрічі керівників Держенергоефективності — з представниками проекту Global Collaboration Project (США) — стала зацікавленість у виробництві в Україні рідкого біопалива з агровідходів. Як повідомила прес-служба держагенції, відповідний проект представляє студентська спільнота американського Колумбійського університету, яка разом із законодавцями, експертами, науковцями дослі­джуватиме стан та перспективи розвитку в Україні такого ринку. Представники Global Collaboration Project у співпраці з компанією «Укртепло» та потенційними інвесторами вивчатимуть економічну доцільність та технічну спроможність реалізації пілотного проекту з виробництва біоетанолу другого покоління на базі цукрового заводу в Одеській області. Готують відповідну проектну документацію, щоб розглянути всі можливі бар’єри, рентабельність та окупність проекту. 

«Агентство підтримує міжнародні ініціативи, які об’єднують зусилля експертів різних країн, надають можливість обмінюватися досвідом та спільними зусиллями сприяти успішній реалізації проектів з виробництва рідкого біопалива, особливо біоетанолу другого покоління», — повідомив Сергій Савчук. У ході перемовин обговорили значний ресурсний потенціал України для такого виробництва та розглянули Національний план дій з відновлюваної енергетики, який передбачає, що у 2020 році потребиУкраїни у рідкому біопаливі складуть близько 430 тисяч тонн. 

Представники проекту також ознайомилися з останніми законодавчими ініціативами, зокрема — законопроектом щодо розвитку сфери виробництва рідких біологічних видів палива. Той передбачає встановлення вимог щодо обов’язкового вмісту біокомпонентів у загальному обсязі реалізованого моторного палива. Під час зу­стрічі американська сторона висловила готовність поділитися досвідом США у розвитку ринку рідкого біопалива. 

Тим часом Заплазький цукровий завод, розташований у Любашівському районі Одеської області, вже планують перепрофілювати під випуск біоетанолу. Проект iз модернізації підприємства, яке нині простоює, готують. Передбачається, що Заплазький цукрозавод вироблятиме близько 50 тисяч тонн біоетанолу на рік, використовуючи як сировину зернову кукурудзу і солому. Згідно з проектом, на потужностях модернізованого підприємства також вироблятиметься синтез-газ, працюватиме біоТЕЦ та сонячна електростанція. Запуск нового виробництва дозволить створити більше 400 робочих місць. 

Протягом останніх десяти років чимало американських цукрових заводів перейшли на виробництво біоетанолу, що фінансово стимулюється урядовими розпоряжденнями. Отримують біопаливо з маніоки (тропічна рослина, коріння якої вживають у їжу) і кукурудзи. Заплазький цукровий завод, до речі, востаннє запускали у 2012 році. Підприємство попрацювало недовго і остаточно зупинилося у квітні 2013-го. Тепер у нього з’явився реальний шанс повернутися до життя.