Учора Міжнародний суд ООН у Гаазі (Нідерланди) розпочав публічний розгляд перших судових позовів Києва проти Москви. «Історична мить: із 6 березня Україна представлятиме докази злочинів Росії в Міжнародному суді ООН у Гаазі. Правда сильніша за зброю!» — написав на своїй сторінці у «Фейсбуці» Президент України Петро Порошенко.
Справа не на один рік
У першому з позовів Україна доводитиме у Міжнародному суді ООН, що Росія підтримує сепаратистів «ДНР-ЛНР», які здійснюють терористичні атаки. Йдеться як про обстріли житлових кварталів, так і збиття малайзійського пасажирського авіалайнера у липні 2014 року. В іншому позові Росію звинувачують у дискримінації неросійських громад, які проживають на окупованій території Криму, зокрема українців і кримських татар. З часу анексії півострова постійно відбуваються арешти активістів, Москва заборонила також діяльність Меджлісу – самоврядного органу кримських татар.
На сайті Міжнародного суду ООН повідомляється, що слухання триватиме до 9 березня. Розгляд позову пройде в два етапи — 6 та 8 березня виступатиме українська сторона, а 7 та 9 березня — російська.
Інтереси України в суді представляє спеціально створена указом Президента делегація. Очолила її заступник міністра закордонних справ Олена Зеркаль. Коментуючи перспективи цієї справи, пані Олена визнає, що процедура розгляду — складна, тому може тривати не один рік. «Після ухвалення судом рішення про застосування тимчасових заходів суд дає деякий час на подання меморандуму з усією доказовою базою. Після цього другій стороні дають час на підготовку контрмеморандуму. Справа буде тривала і судом розглядатиметься роки», — сказала журналістам Олена Зеркаль. Саме на швидку ухвалу рішення про застосування запобіжних заходів Україна й розраховує. Ці запобіжні заходи, наголошується в коментарі МЗС, дозволять не допустити погіршення ситуації і, найголовніше, — захистити цивільне населення протягом часу, необхідного для розгляду справи. При цьому розгляд позову по суті продовжиться незалежно від рішення суду щодо запиту про застосування запобіжних заходів. Їх застосування є особливо важливим у контексті загострення ситуації в Авдіївці та Криму. Прес-секретар МЗС Мар’яна Беца вчора повідомила, що є ризик того, що Росія відмовиться виконувати рішення суду, в такому випадку Україна звернеться до ООН із вимогою про контроль за виконанням рішення.
Експерт-міжнародник Андрій Бузаров пояснив в ефірі «Радіо «Свобода»: «У міжнародних інстанціях, які стосуються міжнародних проваджень, справ між державами, ніколи не буває швидких судових слухань. У цьому головна складність і головний мінус для України. Тому тут треба націлюватися на дуже довгий марафон». Як зазначив експерт, наслідком позову може бути як відповідальність окремих посадових осіб, винних у здійсненні тих злочинних дій, про які заявляє Україна, так і відповідних компенсацій конкретних збитків Українській державі, які завдала Росія своїми діями. Все залежить від того, які докази надасть Україна», — зауважив Бузаров.
Повторити успіх Нікарагуа
Нагадаємо, що свій позов Україна подала до суду 16 січня цього року. Попри магічне слово «Гаага», яке змушує більшість українців мріяти про Володимира Путіна, який сидить на лаві підсудних, iдеться не про Міжнародний кримінальний суд, до компетенції якого входить переслідування осіб, відповідальних за геноцид, воєнні злочини і злочини проти людяності. Міжнародний суд ООН, який також базується у Гаазі, розглядає суперечки між державами, що пов’язані з порушенням міжнародних договорів і зобов’язань, роз’яснює у своєму коментарі «Радіо «Свобода».
І хоча справа може затягнутися на роки, експерти не виключають, що Україна повторить успіх Нікарагуа. У 1986 році Суд в Гаазі постановив, що США порушили права людини, підтримуючи місцевих правих партизанів «Контрас».
Водночас навіть за позитивного для України рішення Суду не варто мати завищені очікування щодо його наслідків. Ці вердикти можуть юридично зафіксувати факти фінансування тероризму та расової дискримінації і навіть передбачати низку компенсацій для постраждалих. Але вони не вирішать проблеми відповідальності Росії за збройну агресію на сході України та в Криму і не покриють усіх, пов’язаних із нею збитків, вважають деякі українські юристи. Вирішення цього питання взагалі неможливе в юридичній площині. Змусити Росію визнати свою провину та компенсувати збитки може лише консолідована позиція світової спільноти та достатньо жорсткі санкції.
А ТИМ ЧАСОМ...
Міністерство закордонних справ РФ традиційно заперечує висунуті Україною звинувачення й стверджує, що своїм позовом Україна переслідує політичні інтереси. У російському зовнішньополітичному відомстві заявили, що використають усі «доступні засоби правового захисту» у зв’язку з позовом України. «На жаль, українська сторона не виявила інтересу до діалогу з Росією і в односторонньому порядку, перервавши консультації, вирішила подати позов до Міжнародного суду», — йдеться в коментарі МЗС Росії, розміщеному на його сайті.
ДО РЕЧІ
Україна має досвід участі в судовому процесі у Міжнародному суді ООН. У результаті територіальної суперечки через належність острова Зміїний у Чорному морі Румунія подала скаргу на Україну. Цей судовий процес тривав із 2004-го до 2009 року. Україна наполягала на тому, що Зміїний є саме островом, натомість Румунія вважала його скелею. Ці розбіжності не дозволяли завершити делімітацію шельфу Чорного моря, в якому на початку 2000-х було знайдено значні поклади нафти та газу. Рішення Міжнародного суду ООН у цій справі багато хто називав компромісним, проте Україну він не задовольнив. Суд підтвердив українську належність острова Зміїний та наявність українських територіальних вод навколо нього, однак вирішив, що цей острів не є складовою частиною берегової лінії. Внаслідок цього рішення Румунія під час делімітації отримала більшу частину шельфу Чорного моря, багату на поклади вуглеводнів.