Формат «тортики-букетики»

Наближається перше у році з когорти радянських свят — «Міжнародний жіночий день». З 1966-го, відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР від 8 травня попереднього року, 8 березня стало неробочим днем. Хоча історія його започаткування, як пролетарського феміністського свята сягає ще 1909 року. Тоді його вперше святкували в США з ініціативи Соціалістичної партії Америки. І вже згодом ідея Міжнародного жіночого дня була прийнята за ініціативи Клари Цеткін (члена Соціал-демократичної партії Німеччини) на великій жіночій зустрічі, організованій Соціалістичним Інтернаціоналом у Копенгагені в серпні 1910 року: тоді понад 100 учас­ниць із 17 країн вирішили щороку в березні відзначати день солідарності жінок у боротьбі за політичні, економічні і соціальні права.

Які перспективи святкування у нас цього суперечливого свята? Нещодавно фемен-спільнота опублікувала відкритого листа до Інституту Національної пам’яті, аби залишити 8 березня державним святом. 

«Зміни до проекту закону про Дер­жавні свята можливі, — говорить голова УІНП Володимир В’ятрович. — Саме для того ми й започаткували це громадське обговорення й зараз воно триває. Я вдячний тим, хто зініціював власне листа на захист 8 березня саме як вихідного дня. І дискусія, започаткована цим зверненням, показала, що навіть у середовищі жінок, які позиціонують себе як ті, що захищають жіночі права, — є дуже різні бачення (чи залишати, чи не залишати це свято). Рiч у тiм, що є певні перекручення в дискусії. Ми не заперечуємо того, що 8 березня має залишатися Міжнародним днем боротьби жінок за свої права. Йдеться лише про скасування вихідного в цей день».

На думку Володимира В’ятровича, із чим була пов’язана ця пропозиція, так це саме із «вихідним статусом», який був наданий у радянські часи радянською владою. По суті, свято перетворюється з дня, коли жінки відстоювали свої права, на формат «тортики-букетики-шампанське», абсолютно позбавляючись первісного змісту. Можливо, якщо не буде 8 березня вихідним, згуртуються жінки, щоб влаштовувати «бунти порожніх каструль»?!

«Наше обговорення триватиме до 1 грудня, — констатує Володимир В’ятрович. — У ньому беруть участь усі охочі. Ми приймаємо пропозиції до себе на скриньку — вже прийшло кілька сот листів. Згодом ми будемо узагальнювати й представляти результати цього обговорення».

Володимир В’ятрович нагадує: «Україна зараз є одним із лідерів за кількістю вихідних святкових днів — зараз їх 11 на рік, а якщо ще залишиться практика перенесення вихідних, коли свята припадають на суботу-неділю, то кількість вихідних іноді збільшується до 15-20 днів. І для країни, яка намагається стати на ноги — це неприпустимо дорога розкіш. Тож, очевидно, є величезна потреба впорядкування і кількості вихідних, і державного календаря в цілому».