Мінорні ноти

Другий тиждень триває всеукраїнський флешмоб на захист шкіл естетичного виховання «Борітеся—поборете!». У соціальних мережах педагоги та вихованці музичних, художніх шкіл та шкіл мистецтв виставляють світлини, на яких тримають у руках гасла: «Ні — економії на дітях», «Врятуйте музичні школи», «Ми виховуємо не солістів, а еліту держави». Суть флешмобу — показати владі, що так звана реформа естетичної освіти і її децентралізація, тобто переведення фінансування на місцеві бюджети, про що вголос говорять чиновники, знищить початкову професійну естетичну освіту, перетворивши професійні школи на художню самодіяльність. 

«Насторожує те, що члени робочої групи, які працюють над цими реформами, не надають жодної відповіді на конкретні запитання. Складається враження, що їм просто немає що відповісти», — говорить «Україні молодій» Марина Хомік, директор Черкаської музичної школи №5. За її словами, незрозумілим є й те, навіщо змінювати назву «Початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання)» на «мистецькі школи»? Навіщо вводити три освітні програми, дві з яких не передбачатимуть надання початкової професійної освіти?

«На сьогоднішній день ми є початковою ланкою професійної мистецької освіти, після закінчення наших шкіл учні отримують свідоцтва та мають змогу продовжити навчання у вищих навчальних закладах мистецького спрямування. Батьки, які не мають бажання, щоб їхні діти отримували професійну мистецьку освіту, мають змогу віддати своїх діток до центрів дитячої та юнацької творчості, тож не зрозуміло, навіщо реформаторська група пропонує введення освітніх програм полегшеного типу, після яких учні не матимуть змоги навчатися далі», — дивується пані Марина. 

Реформаторською групою також розробляється «культурний кошик» для того, щоб начебто захистити наші права і зобов’язати громаду виділяти кошти на заклади естетичного виховання, але ще досі немає жодного механізму та формули цього «кошика». Тож є побоювання, наголошує директор черкаської музичної школи, що такі зміни повністю знищать школи естетичного виховання як такі, що надають професійну мистецьку освіту і перетворять наші заклади на заклади дитячої та юнацької творчості.

«У нашій школі навчається 345 дітей, iз них близько 100 є пільговиками. Це діти з багатодітних сімей, діти-сироти, діти, батьки яких є учасниками АТО. Такі діти взагалі навчаються безкоштовно. І, звісно, якщо школу перевести на самоокупність, батьки не матимуть змоги сплачувати за навчання в повному обсязі. Це повністю знищить нашу школу», — стверджує Марина Хомік.

Тільки у Києві в системі департаменту культури налічується близько півсотні шкіл початкової естетичної освіти, переважно музичних. Проте є художні, хореографічні, театральні відділення у школах мистецтв. Є окремі школи з цих спеціалізацій. У столиці батьки учня, що вчиться у музшколі, платять у середньому в державну скарб­ницю близько 230 гривень за місяць плюс доброчинні внески для закладу десь такого ж розміру, якщо розділити на місяці. У провінції — менше. Решту доплачує держбюджет. За ці гроші діти отримують два уроки спеціальності на тиждень, уроки сольфеджіо, хору, музичної літератури. 

Нагадаємо, що наступ на естетичну освіту в країні триває більше п’ять років. Перевести музичні школи на госпрозрахунок і перекласти все на плечі батьків, які в більшості своїй є незаможними, почалося ще за часів прем’єрства Миколи Азарова. Два роки тому про таку реформу говорили і в Кабміні Арсенія Яценюка, коли міністром культури був В’ячеслав Кириленко. А торік весною на цю тему пішов шквал публікацій у ЗМІ. Причому йшлося про те, аби перекласти на плечі батьків повну оплату за навчання дітвори, а не про те, що значить для розвитку суспільства виховання людини, котра розуміє музику, захоплюється піснею, танцем, театром. 

  Утiм проти так званої реформи днями виступили і члени ради директорів шкіл естетичної освіти України. Вони направили міністрові культури України Євгену Нищуку лист-звернення про недоцільність запропонованої реформи естетичної освіти. Цю ж проблему розглядають у Комітеті з культури Верховної Ради. Якщо буде прийнято негативне рішення, профспілка працівників шкіл початкової естетичної освіти України обіцяє оголосити серед своїх членів марш протесту і піти з ним до стін Верховної Ради.