Через проблеми зі здоров’ям найсильніша тенісистка України Еліна Світоліна минулого тижня була змушена знятися з турніру в Куала-Лумпурі, де торік здобула перемогу. Попри те, що захисту титулу не відбулося, так само, як і поповнення очкового багажу, в рейтингу WTA українська тенісна прима залишилася на рекордній для себе десятій сходинці, куди вона піднялася після сенсаційного успіху на престижному турнірі WTA Прем’єр у Дубаї. «Україна молода» наводить міркування Еліни Світоліної, котрі вона висловила в інтерв’ю виданню «Апостроф» одразу після свого феноменального успіху в ОАЕ, акцентуючи увагу на бажанні талановитої спортсменки стати «номером один» у світовому жіночому тенісі.
«Для перемоги важливо боротися й не здаватися»
— Еліно, які перші думки були у вас після переможного удару у фіналі турніру в Дубаї, коли ви кинули ракетку і схопилися за голову?
— Було дуже багато різних емоцій. Звичайно, я була дуже-дуже щаслива, що ще можна додати? Це було і велике полегшення, і велика радість. Я була задоволена не тільки тому, що перемогла, а й тому, що у фіналі змогла показати хорошу гру. Минулого року мені було вкрай образливо програти в півфіналі. Я пам’ятаю, що дуже засмутилася, тому що це один з найуспішніших турнірів для Жюстін Енен, а вона якраз була зі мною в Дубаї. Це відмінний турнір і, звичайно, дуже приємно стати чемпіонкою на таких змаганнях.
— У вас була мета потрапити в топ-10, її досягнуто. Вже поставили собі наступну задачу?
— Одна з цілей, яку я ставила перед собою в минулому сезоні, було потрапити в топ-вісімку в кінці року і пройти кваліфікацію на Підсумковий турнір у Сінгапурі. Звичайно, головна мета на майбутнє — стати першою ракеткою світу.
— У Дубаї ви втретє поспіль обіграли екс-першу ракетку світу — німкеню Ангелік Кербер. У чому секрет успіху в матчах з однією з найсильніших тенісисток світу?
— Не думаю, що в цьому є якийсь секрет, що я знову обіграла її. Насправді в нашому протистоянні всі матчі були хорошими і в кожному з них була боротьба.
— Чи було хвилювання перед фіналом у Дубаї? Тиснув той факт, що в разі перемоги ви можете потрапити до топ-10?
— Неважливо, на якому турнірі ти виступаєш, хвилювання присутнє завжди. Коли перед початком фіналу на корті оголосили, що я можу потрапити в топ-десятку, це теж додало трохи напруги. Я знала, що на кону буде десяте місце в рейтингу і дуже хотіла перемогти. Але в цілому я була досить спокійна і могла концентруватися на плані гри і на своїх діях.
— Якось відзначили цей знаковий для українського тенісу та для себе успіх в ОАЕ?
— Відзначила, але зовсім трохи, з командою і друзями, які були зі мною в Дубаї. Часу на святкування практично не було, тому що потрібно було якомога швидше відновити сили і перейти до підготовки до нового турніру.
— Був у вашій кар’єрі чвертьфінальний матч на турнірі в Тайвані проти Онс Жабер, де ви перебували на межі поразки: у суперниці було чотири матчбола, але ви зуміли відігратися і потім виграти гру на тай-брейку. У чому секрет перемоги в таких матчах, де потрібно переломити хід зустрічі?
— Я просто борюся за кожен м’яч, а там уже буде як буде. Головне, боротися і не здаватися. Звичайно, без якогось везіння теж не обійшлося.
— Як по ходу гри в такі відповідальні моменти ви внутрішньо налаштовуєте себе?
— Я намагаюся залишатися спокійною і мислити позитивно, не фокусуватися на помилках. Головне — швидше переключатися на наступний розіграш і зосереджувати свою увагу на тому, що відбувається зараз. Я намагаюся думати тільки про те, що можу контролювати, тобто про свою гру. Те, що буде в цей момент робити суперник, мені не підвладне, тому зациклюватися на цьому немає сенсу.
— Напевно, є багато причин вашого успішного виступу на старті сезону. Могли б виділити ключові?
— Наприкінці року в мене вийшло видати серію дуже хороших результатів. В основному я доходила до вирішальних раундів, була у фіналі Підсумкового турніру в Чжухаї. Це додає впевненості в собі. Потім, у міжсезоння, я багато працювала, щоб зберегти цю тенденцію. Топ-гравці відрізняються своєю стабільністю, вони постійно видають високі результати. Думаю, моя гра стала більш зрілою і я змогла показати, що можу також виступати стабільно протягом кількох турнірів. Звичайно, попереду ще багато роботи, але мій сьогоднішній рівень гри мене радує.
«Я рада, що можу бути прикладом»
— У цьому році після перерви ви знову граєте за збірну України. Які були відчуття, коли повернулися до збірної, проводячи матчі Кубка федерації з австралійками в, по суті, рідному для себе Харкові?
— Я вже практично забула, які це емоції, коли граєш перед рідними трибунами. Дуже хотілося показати хорошу гру і виграти всі свої матчі. Я дуже раділа, що принесла команді третє очко, тому що в тому матчі я дуже хотіла перемогти. Глядачі надавали великий заряд енергії й атмосфера була незабутня. І найприємніше було бачити дітей на трибунах. Це найщиріші вболівальники. Після матчу вони підходили до мене і говорили такі теплі слова. Це дуже приємно. Я рада, що можу бути для когось прикладом і наші маленькі гравці можуть побачити, що тенісист з України може досягти високих результатів.
— Чи є тенісистка, що служить для вас прикладом?
— Мені завжди подобалися Кім Клійстерс і Жюстін Енен. Тому можете собі уявити, який це був неймовірний досвід попрацювати з Енен.
— Кого з чинних тенісисток вважаєте найбільш незручним для себе суперником?
— Я пам’ятаю, один з таких некомфортних матчів у мене був із Монікою Нікулеску. Щоправда, ми грали вже дуже давно, але це був дуже невдалий матч і запам’яталося, наскільки неприємні різані удари вона виконує.
— Як ви відпочиваєте між матчами?
— Дуже важливо добре відпочити і виспатися. Якщо у мене є вільний час, то я люблю почитати. Це можуть бути книги з психології, мені подобається ця галузь, або книги про теніс, автобіографії гравців наприклад.
— Чи вдається швидко забути про зіграний матч і переключитися на наступний?
— Це дуже важлива частина всього процесу. Після гри ми з командою аналізуємо той матч, який пройшов. Без цього не можна, ти зіграв, значить, потрібно провести аналіз того, що відбувалося на корті. Також зробити якісь висновки і відзначити позитивні моменти, які ти можеш взяти з собою на майбутнє. Коли ми граємо в турі, то, як правило, на наступний день у тебе вже нова гра. А новий день завжди приносить нові можливості, тому потрібно думати про них, а не про минуле.
— Чи є можливість під час турніру, що проходить в якомусь курортному регіоні, скажімо, сходити на пляж чи побувати на екскурсії?
— Іноді так трапляється. Я більше люблю просто прогулятися містом, подивитися щось цікаве. Ще мені подобається дегустувати кухню різних країн, так теж виходить зрозуміти і дізнатися про їхню культуру.
— А що дарують фани?
— Найчастіше це м’які іграшки. Також малюють плакати або пишуть вірші. Вболівальники в Азії дуже активні, вони завжди приходять підготовленi і дарують багато всього.
Антон ІОНОВ
(сайт «Апостроф»)
