Черговий нокаутуючий удар отримав днями вітчизняний спорт. За вживання допінгу Міжнародний олімпійський комітет позбавив нагороди бронзову призерку Ігор-2008 у Пекіні з сучасного п’ятиборства — луганчанку Вікторію Терещук. Як інформує МОК, повторна перевірка тестових зразків нашої спортсменки виявила в них сліди забороненого препарату — турінаболу. І тепер 35-річна атлетка повинна повернути медаль, здобуту нею вісім років тому в Китаї. Зауважимо, що процедура перепровірки заморожених зразків олімпійських медалістів є традиційним явищем, яке практикується Всесвітньою антидопінговою агенцією. Згідно з регламентом, саме вісім років мають зберігатися допінг-проби призерів Олімпіад. І, як правило, на межі цього терміну й трапляються нові допінгові викриття.
Завдяки оновленим методам пошуку заборонених для застосування спортсменами препаратів ВАДА через роки відібрала олімпійські відзнаки вже не в одного нашого співвітчизника. Історії, що в 2008 році в Пекіні трапилася з вітчизняною багатоборкою Людмилою Блонською, котру позбавили олімпійського «срібла» через чотири дні після його здобуття, спіймавши її на вживанні стероїдів, сьогодні зустрічаються доволі рідко. Нині викривати допінгові маніпуляції більшою мірою вдається ретроспективно, повторно досліджуючи аналізи кількарічної давнини, та опосередковано, шукаючи неприродні зміни в біологічному паспорті спортсмена.
Буває, що про порушення олімпійцями антидопінгових правил можуть свідчити лише подряпини на внутрішній стороні пробірки. Так, приміром, сталося з кількома десятками допінг-проб російських «зимовиків», які вони здавали під час домашніх Ігор у Сочі в 2014 році. Зокрема, й на основі цих доказів голова незалежної комісії ВАДА Річард Макларен заявив про системне використання допінгу в російському спорті, котре, за його словами, відбувалося під патронатом держави.
Аби в Росії нарешті почали визнавати бодай сам факт існування проблем iз допінгом, міжнародній спортивній спільноті довелося докласти чималих зусиль. Відсторонити російських легкоатлетів від усіх міжнародних турнірів, зокрема й Олімпіади-2016 та чемпіонату світу-2017; зняти з участі в Паралімпіаді в Ріо їхню збірну в повному складі; відібрати у них кілька знакових турнірів, як-то етап Кубка світу-2016/2017 з біатлону та планетарний форум бобслеїстів та скелетоністів. Зрештою, під питанням опинилася й участь російських «зимовиків» на майбутніх «білих» Іграх у Пхенчхані.
Однак, перш ніж президент Росії Володимир Путін заявив, що «раніше існуюча в країні система контролю за незастосуванням допінгу була недієвою», Всесвітній антидопінговій агенції довелося трохи пом’якшити свою риторику щодо звинувачень, які стосувалися втручання офіційних осіб та органів державної влади в «допінговий процес». На своєму лютневому засіданні в Лозанні представники ВАДА, на котрих покладені обов’язки з вивчення доповіді Макларена, зазначили, що «у багатьох випадках доказів щодо росіян недостатньо, аби накласти на них санкції».
Схоже, після тривалого періоду звинувачень, що лунали з одного боку, та абсолютного їх неприйняття, котре демонстрували їхні опоненти, «сторони конфлікту» почали шукати точки дотику.
На слова російського президента про провал державної системи антидопінгового контролю керівник ВАДА Крейг Ріді відреагував так: «Ми натхненні цим знаком прогресу, що посилають найвищі політичні особи Росії. Публічне визнання президентом такого факту, що антидопінгова система країни не працює, є важливим кроком у правильному напрямі».
