Ексголова Броварської РДА Майбоженко вийшов із СІЗО
Колишній голова Броварської райдержадміністрації Володимир Майбоженко, який у квітні п’яним наїхав і збив на переході чотирьох людей, вийшов із СІЗО. >>
Житель Нікополя дивом вижив після того, як його наскрізь пронизав металевий профіль
01.03.2017
Сергій Пшеничний дотепер не піднімається з лікарняного ліжка.
Медиків Дніпропетровської обласної клінічної лікарні імені Мечникова, які з початку бойових дій на Донбасі днями і ночами щоденно рятують життя поранених українських воїнів, здавалося б, не здивуєш нічим.
Але коли 4 лютого до них потрапив 45-річний пацієнт, вони буквально схопилися за голови.
Чоловіка у буквальному розумінні пронизав металевий квадратний профіль розміром 2х2, що заходив у ногу нижче коліна і виходив через живіт у спину.
Як подібне могло статися? І як чоловік вижив після такої неймовірної пригоди?
Автор цих рядків став першим журналістом, з яким унікальний пацієнт Сергій Пшеничний поділився пережитим після небаченого потрясіння і не менш дивовижного порятунку.
«Спершу кричав, а потім і кричати сил не стало»
Житель Нікополя Сергій Пшеничний того фатального для нього вечора разом із напарником двома автомобілями ДАФ везли з Решетилівки Полтавської області до Дніпра вантаж — плавлені сирки. Біди ніщо не віщувало.
Сергій уже майже 15 років — за кермом. Та дорога — річ непередбачувана.
«По селу Могилів уже на території Дніпропетровської області я саме робив плавний поворот направо, коли зі мною порівнялася зустрічна машина, — розповів мені Сергій Пшеничний.
— Я на неї навіть особливої уваги не звернув. Коли раптом відчув сильний удар, яким мене буквально пронизало. Не можу навіть поворухнутися... Ледве знайшов сили з’їхати на узбіччя і зупинитися, увімкнути аварійку. Дотепер не можу збагнути, що зміг у такому стані набрати по рації напарника і повідомити йому: «Зі мною щось сталося...» Сам же відчуваю, що весь прикутий до свого авто. Увімкнув світло — вжахнувся.
Починаючи від коліна, у мене увіткнулася немовби металева труба, яка з мого тіла виходила десь у спині. Потім люди з’явилися, рятувальники, машина «швидкої»... І стали ту металеву штуку відпилювати за допомогою звичайної «болгарки» — під коліном і за спиною. Та ж її частина, що пронизала мене, у тілі продовжувала залишатися. Як потім пояснять медики, таким чином вони мене убезпечили від надмірної кровотечі в польових умовах.
І хоч мені вкололи знеболюючі препарати, крапельницю поставили, дотепер не можу збагнути, як цей жах зміг пережити. Адже весь час перебував у свідомості. Спершу дико кричав, а потім і кричати сил не стало — тільки став швидко дихати, буквально запинаючись від болю».
Вжахнулися від побаченого і рятувальники, які прибули на місце надзвичайної події. Металевий квадратний профіль, до якого кріпився брезент на тому самому зустрічному авто-зерновозі, незбагненним чином відірвався і на величезній швидкості полетів прямісінько на кабіну зустрічного ДАФа та пронизав його водія.
Профіль зайшов у Сергія Пшеничного, який сидів за кермом, у ногу під коліном, пройшов через усе стегно і, вийшовши через живіт і спину, пробив ще й спинку сидіння.
«Йому просто пощастило»
Коли Сергія доставили до Царичанської центральної районної лікарні, місцеві медики з огляду на складність отриманої чоловіком травми ризикувати не стали й відразу перенаправили потерпілого до обласної лікарні.
«Сам по собі цей факт дуже незвичайний, — розповів мені завідуючий відділенням гнійно-септичної хірургії Дніпропетровської обласної клінічної лікарні імені Мечникова Сергій Косульников. — І те, що хворий залишився живим ще на місці отримання такої травми, вже є дивовижним з огляду на величину тілесних ушкоджень.
Після такої неминуче виникають тяжкі інфекційні ускладнення. Адже по зоні проходження чужорідного тіла тканини розриваються, пошкоджуються, мертвіють. Тільки у нашому відділенні цей хворий переніс уже чотири операції, не рахуючи операції при його госпіталізації.
На сьогодні можна стверджувати, що інфекційні процеси не перевищують допустиме у таких випадках. На щастя, з важкого шоку він вийшов. Про довгострокові ж прогнози, звичайно, говорити зарано.
Але можу стверджувати, що допоміг упоратися з такою травмою і професіоналізм наших медиків, адже з фронту до нас люди потрапляють не лише з вогнепальними пораненнями. Насамперед нам удалося зберегти життя пацієнту в першу добу, яка була найважчою, а потім стабільно підтримувати його життєдіяльність
. Повний цикл лікування ран у такій ситуації триватиме не менше місяця. А от лікування пошкодженої кістки ноги і гомілки займе не менше року. Ушкодження є неймовірно тяжкими.
Нашому пацієнту просто пощастило. При таких масштабних ушкодженнях ні нерви, ні судини стегна, ні нирки, ні кишечник не постраждали. Це справді дивовижно».
Сергій Вікторович зізнався, що після того, як це сталося, він ще жодної ночі не спав. Особливо допікають болі у нозі. Навіть знеболювальні препарати не завжди допомагають.
Дружина Олеся прибула до лікарні у той же день, як він сюди потрапив, і залишається поруч із ним дотепер. 22-річний син служить у лавах української армії.
Для подружжя, яке мешкає у Нікополі в гуртожитку, така біда стала ще й непомірним фінансовим тягарем. Адже до виплати страховки невідомо коли справа дійде.
До того ж і слідчі ще жодного разу до нього не навідувалися.
Навіть невідомо, чи знає водій того злощасного зерновоза про те, що металевий квадрат, вочевидь недбало закріплений, з його авто ледь не вбив людину...
P.S. Усі, хто бажає надати матеріальну допомогу Сергієві Пшеничному, можуть зателефонувати за номером: (066)942-18-39.
