Наприкінці минулого тижня стало відомо, що Кабмін схвалив чергову докапіталізацію тепер уже державного «Приватбанку» на суму 9,8 мільярда гривень. Розуміючи всю неоднозначність цього рішення, а надто, без інших, сукупних, голова НБУ Валерія Гонтарева вкотре натякнула про ймовірну відповідальність колишнього власника «Привату» Ігоря Коломойського за нібито фінансові порушення, які призвели найбільшу фінустанову в державі до банкрутства. Тим часом новий власник — держава — має намір розвивати «Приват», перетворюючи його на новий флагман банківського сектору України.
Проблема Мінфіну — що робити з «монстром»?
Кабінет Міністрів України на своєму рішенні схвалив випуск Міністерством фінансів облігацій зовнішньої держпозики для докапіталізації найбільшого приватного банку, що був націоналізований наприкінці минулого року через «дірку» в сумі 140 мільярдів гривень. Раніше Кабмін вирішив збільшити статутний капітал «Приватбанку» на 116,8 мільярда гривень. Але тоді акцій випустили на 107 мільярдів гривень. Акції зовнішньої держпозики Мінфін випустив на 15 років із відсотковою ставкою на рівні 10,5% річних. Дохідність останніх облігацій вже є меншою — 6% річних.
Тим часом у НБУ розробляють стратегію розвитку мегабанку. Документ мають ухвалити до травня 2017 року. «Два місяці — це максимальний термін, упродовж якого треба визначитися зi стратегією «Приватбанку», — каже директор департаменту фінансової стабільності НБУ Віталій Ваврищук. — Націоналізація «Привату» повністю змінила картинку банківського сектору. Концентрація — це небажаний наслідок націоналізації».
Експерти побоюються, що після того, як «Приват» потрапив у державні руки, концентрація фінансового капіталу в руках чиновників може стати надмірною. Особливо з огляду на те, що державі належить не тільки «Ощадбанк», а й «Укрексімбанк», «Укргазбанк». І «Приватбанк» у цьому переліку став великою і яскравою вишенькою на торті.
На думку аналітиків, надмірне державне регулювання у фінансовій галузі може суттєво загальмувати розвиток цього сектору, не дозволить залучити інвестиції, а після подолання кризи ускладнюватиме вихід на міжнародні ринки капіталу.
Віталій Ваврищук поділяє думку, що держава не є ефективним власником. «Наприклад, чому в держбанках високі депозитні ставки? — перепитує він. — Тому що державні банки не орієнтовані на отримання прибутку». Такої ж думки голова правління «Піреус-Банку» Сергій Наумов, який рекомендує розділити банк на кілька фінустанов, адже «подібного монстра» на ринку, за його словами, бути не має.
«Приват»: нові функції
Тим часом Мінфін, новий власник «Приватбанку», схоже, не визначився з «правилами використання» найбільшої та найвідомішої серед українців фінустанови. З одного боку, у міністерстві хочуть, аби «Приват» і надалі залишався таким же клієнтоорієнтованим. Днями було оголошено, що банк хоче обновити дизайн і запровадити нові функції для системи «Приват24» — улюбленого та найрозповсюдженішого в Україні шляху пересилання грошових коштів.
«Привату24» планують додати функцій: він має стати базою для розвитку загальнонаціональних і регіональних цифрових сервісів, як, наприклад, електронний квиток, карта мешканця певного міста тощо. «Приватбанк» також намагається за будь-яку ціну втримати своїх ІТ-фахівців, які створили його «фішку», «Приват24», а також розширити співпрацю як із «хмарними» сервісами, для надання нових послуг клієнтам, так і з волонтерськими організаціями.
Утiм існує також інша тенденція, яка, навпаки, орієнтована на утвердження банку як мегаструктури. Зокрема, на «Приват» планують «повісити» раніше не властиві для нього функції. Так, є інсайдерська інформація, що у структурі банку буде створено iпотечну структуру, яка має намір оживити застиглий і стагнуючий український ринок нерухомості.
Валерія Гонтарева днями фактично підтвердила, що такі плани і справді існують. «У нашій державі немає іпотеки. Взагалі. У цілому світі це 100-120% ВВП. А у нас практично 0%, існує тільки невирішене питання щодо валютної іпотеки 2005—2008 років. Тобто, при правильному управлінні це стане реальною success story. Це головне завдання», — заявила вона.
Чи посадить Гонтарева Коломойського?
Тим часом влада не забуває — або робить вигляд, що не забуває — історію переходу «Привату» до державних рук. Йдеться насамперед про дивну «дірку» в активах, яка була визначена на рівні 140 млрд. гривень. Ну і, зрештою, 116 мільярдів бюджетних коштів, тобто, наших грошей до банку вже влили.
Дивною цю ситуацію експерти вважають насамперед тому, що власник «Привату» виводив кошти практично під самим носом у НБУ, який чомусь ніяк не міг побачити, як активи покидають фінустанову. Хоча за своїми посадовими обов’язками перші особи регулятора мали би не тільки бачити проблему, а й активно запобігати їй.
Й, аби не коментувати персональну відповідальність Валерії Гонтаревої, яка пропустила виведення коштів iз «Приватбанку» та «закачування» туди грошей із кишень пересічних українців, голова НБУ натякнула, що колишнім акціонерам «Привату» світить стаття Кримінального кодексу — п’ять років позбавлення волі.
За її словами, якщо раптом з’ясується, що компанії, які отримали кредити від «Приватбанку», не зможуть погасити їх тепер уже державній фінустанові, то акціонери потрапляють під дію закону про доведення до банкрутства. Для незалежного аудиту активів «Привату» новий менеджмент уже найняв компанію «Ернст енд Янг». У планах — вибрати міжнародну компанію для управління проблемним портфелем банку. Остання ідея — одна з вимог Міжнародного валютного фонду.
«Міжнародну компанію наймають, щоб не було жодних неринкових умов, жодних оцінювань активів за невірною вартістю, щоб було зрозуміло: хто є бенефіціарними власниками цих активів і як вони планують повертати кредити», — заявила Валерія Гонтарева.
Перша перевірка має завершитися до кінця червня 2017 року. Вона з’ясує, чи можуть компанії, яким «Приват» давав гроші, розрахуватися з ним хоча б упродовж 5-10 років. «Якщо це неможливо, тоді маємо справу з доведенням до банкрутства. Це питання до наших правоохоронних органів, і банк подаватиме позови [до суду]», — заявила голова НБУ.
Ще одна проблема, яка «висить» над «Приватом», — отриманий раніше «рефінанс». Із 19 мільярдів, які існували на момент націоналізації банку, 14 — це протермінований борг. Щоправда, за словами Гонтаревої, практично на всю суму є персональні гарантії екс-власника «Приватбанку» Ігоря Коломойського. «Тож подивимося, як він реструктуризуватиме свої кредити», — загрозливо мовила голова НБУ.
ТЕНДЕНЦІЯ, ВИЯВЛЯЄТЬСЯ…
Не дозволимо гривні дорожчати!
Національний банк по-своєму відреагував на зміцнення української національної валюти, що мало місце наприкінці минулого тижня. Так, у дні, коли гривня укріплювалася на міжбанківській валютній біржі, НБУ виходив на торги і купував долари. У такий спосiб зупиняючи процес здорожчання гривні.
Цікаво, що працює НБУ масштабно. Так, 16 лютого він викупив на торгах 28,4 млн. доларів із 31,1 млн. доларів, проданих того дня. Хоча у первісній заявці фігурувала сума 50 мільйонів доларів. 23 лютого, коли курс просів до 26,86 грн. за долар, НБУ оголосив аукціон також на придбання 50 мільйонів «баксів».
З ПЕРШИХ ВУСТ
Блокуєш ОРДЛО? Плати!
Голова Національного банку України Валерія Гонтарева заявила про ймовірність запровадження «антикризових заходів» у фінансовому секторі у зв’язку з блокадою поставок вугілля з окупованої частини Донбасу.
Зв’язок між НБУ та «моторолами» Валерія Гонтарева вбачає прямий. «Негативні наслідки для нашого платіжного балансу [внаслідок блокування торгівлі з ОРДЛО] можуть сягати 2 млрд. доларів, — заявила очільниця Нацбанку. — З одного боку, ми можемо побачити зменшення надходжень валютної виручки від металургів, з іншого боку, з’явиться попит на валюту, яка потрібна для купівлі вугілля».
Відтак пані Гонтарева бачить два сценарії поведінки Нацбанку. Перший, «базовий сценарій», діятиме, якщо на сході країни не буде зафіксовано загострень і, відповідно, активісти не блокуватимуть колії. У цьому випадку НБУ піде шляхом валютної лібералізації: частину обмежень на валютному ринку скасують. «Якщо ж зупиниться металургія, ми будемо змушені вживати антикризові заходи», — сказала Гонтарева. І додала, що упродовж 2014-2015 років через загострення ситуації на сході України діяв жорсткий контроль за валютними операціями та обмеження на купівлю валюти.
А ТИМ ЧАСОМ...
Вкладникам підФОРТУНило
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розпочав виплати вкладникам ліквідованого «Фортуна-банку». Банками-агентами Фонду, які, власне, й розраховуватимуться з постраждалими клієнтами «Фортуни», визначено «Правекс-Банк», «Альфа-Банк», «Кредо-Банк», «Укргазбанк», ПУМБ, «Таскомбанк», а також банк «Південний».
Вкладникам виплатять усі їхнi кошти, в тому числі й відсотки, нараховані на день банкрутства фінустанови, але не більше 200 тис. грн.
ЯК СТАЛО ВІДОМО
Новий банківський переділ
Верховна Рада України ухвалила у першому читанні законопроект №6010, який суттєво спрощує механізми докапіталізації та реорганізації банків. Терміни проведення цих процедур, якщо документ набуде статусу закону, суттєво скоротять. Відтак стане простіше проводити реорганізації та злиття-поглинання фінустанов.
Як пояснили автори законопроекту, у нинішньому році очікується непроста ситуація на фінансовому ринку держави. Зокрема, дві третини банків не зможуть відповідати вимогам НБУ щодо розміру статутного капіталу — у відповідності до графіка докапіталізації, що його встановив регулятор.
Отже, у власників фінустанов залишиться два виходи: аби вливати кошти «шляхом додаткових внесків», або йти на процедуру злиття та поглиння. Досі цей механізм не застосовувався широко через його складність та велику кількість необхідних бюрократичних процедур, передбачених у такій ситуації. Із дією нового закону придбати собі банк у 2017 році стане значно простіше.
