Між молотом і ковадлом: тисячі греків вийшли на вулиці проти чергових реформ уряду

Близько п’яти тисяч людей вийшли на протест в Афінах, організований позавчора Комуністичною партією Греції, повідомляє «Євроньюс».

 

Мітингарі не згодні з планами уряду провести черговий раунд реформ, який може торкнутися пенсійної та податкової систем.

 

Греція, перебуваючи в очікуванні оцінки європейськими кредиторами ситуації в країні в рамках уже третьої програми фінансової допомоги, таки погодилася провести низку нових реформ, зокрема на ринку праці.

 

Вони ще більше погіршать становище звичайних людей. 

 

Без позитивної оцінки Греція не отримає кредитування для обслуговування гігантського зовнішнього боргу в 326 мільярдів євро, а відтак існує ризик дефолту в країні.

 

«Затягування оцінки може мати негативні наслідки для грецької економіки. Ми повинні за будь-яких умов і якнайшвидше завершити перемовини з кредиторами, що дасть надію людям та залучить закордонні інвестиції», — аналізує ситуацію професор економіки Панайотіс Петракіс.

 

«Незважаючи на покращення макроекономічної ситуації в країні, урізання заробітних плат та пенсій, високе безробіття та сповільнене зростання економіки свідчать про те, що шлях країни до виходу з кризи довгий та звивистий», — передає з Афін кореспондент «Євроньюс».

 

Зустріч міністрів фінансів єврозони у Брюсселі 20 лютого стала черговою спробою виходу з глухого кута в переговорах із Грецією про нові заходи економії.

 

Від цього залежить виплата Афінам чергового траншу допомоги обсягом 86 млрд. євро.

 

Греція вже сьомий рік перебуває у борговій ямі. Останні дискусії про Брекзит та мігрантів певним чином витіснили грецьку проблему на другий план.

 

Але вона не зникла і тепер постає ще гостріше, оскільки Греції загрожує банкрутство, якщо кредитори ЄС, МВФ, Європейського центрального банку (ЄЦБ) та Європейського стабілізаційного механізму (ЄСМ) не погодяться перевести черговий транш із програми допомоги. 

 

У липні цього року Афіни повинні повернути приватним інвесторам 2 млрд. євро, ЄЦБ — 4 млрд., а в серпні — ще 1,6 млрд. — ЄСМ. Разом — 7 млрд. євро, яких у грецького уряду просто немає. Скоріше за все, черговий транш таки дадуть, але на яких умовах?

 

Чого ще потрібно буде зректися простим грекам? За підрахунками міністра фінансів Греції Евкалідіса Цаколотоса, щоб розплатитися по всій сумі зовнішнього боргу, необхідно, щоб усі греки працездатного віку трудилися два роки, повністю віддаючи державі зар­плату.

 

Не дивно, що на такому тлі зростає популярність комуністів та популістів різних мастей. У країні знову ведуться палкі дискусії про можливість Грекзиту, тобто виходу зі складу ЄС за прикладом Великої Британії, та повернення до власної грошової одиниці — драхми. 

 

Пропаганда лівих та популістських партій на тлі зубожіння населення дає свої результати. Греція стає найслабшим ланцюжком не лише в економічній, а й оборонній системі Заходу.

 

У минулі вихідні було подано результати опитування Міжнародного інституту WIN/Gallup у всіх країнах-членах НАТО стосовно ставлення мешканців до Альянсу.

 

На запитання, під чиїм захистом хотіли б бути мешканці цих країн у разі виникнення глобального воєнного конфлікту — Росії чи США, — більшість греків висловились за захист Росії.

 

Звичайно, що ця протестна позиція — не стільки з любові до Росії, скільки з відрази до «кривдників» із Заходу.

 

До речі, прихильниками опинитися «під захистом» Росії виявилися громадяни ще трьох країн-членів НАТО — Болгарії, Туреччини та Словенії. Висновок тут напрошується один: коли люди стають бідними матеріально, то біднішають і ментально.