Ще y грудні минулого року депутат Мустафа Найєм підготував запит про кримінальне правопорушення проти двох членів Державного бюро розслідувань.
Активісти вимагали звільнити Івана Стойка та Владислава Бухарєва, які не мають вищої юридичної освіти.
A це суперечить закону. Крім того, пропонували замінити цих людей на представників громадянського суспільства, яке досі не представлене в комісії.
Саме тому «комісія стала місцем політичних домовленостей, у рамках яких ДБР повинен відійти під кураторство команди Президента», заявив депутат.
Оскільки на скарги Найєма не відреагували ні в уряді, ні в Генеральній прокуратурі, після двох повторних звернень до ГПУ і двох відмов депутат пішов до суду.
Днями Печерський районний суд Києва задовольнив скаргу народного депутата Мустафи Найєма про бездіяльність Генпрокуратури.
За словами депутата, при формуванні комісії, яка повинна обрати главу ДБР, було порушено закон, але Генпрокуратура це ігнорувала.
«Підконтрольна Президенту Генпрокуратура не бачила порушень у тому, що склад комісії з обрання керівництва ДБР не відповідає вимогам закону. При цьому десять iз дев’ятнадцяти кандидатів, які пройшли на наступний етап конкурсу, — це співробітники органів президентської вертикалі: ГПУ, ДФС і СБУ. Цих кандидатів не мали права ні висувати, ні вносити, ні допускати до роботи в комісії. А ті, хто це зробили, очевидно, вчинили правопорушення, яким має бути дана оцінка», — заявив Найєм.
Держбюро розслідувань має повноцінно запрацювати в листопаді 2017 року.
Ідеологія відомства полягає в тому, що воно розслідуватиме кримінальні провадження, y яких фігурують правоохоронці, судді й найвищі службовці.
Крім цього, орган може ініціювати розслідування корупційних діянь щодо керівника НАБУ, САП, переважної більшості керівного та особового складу правоохоронних органів, податківців, митників. ДБР остаточно перебере на себе функцію досудового слідства від прокуратури.