Фінансова система України залишається чи не найбільш уразливим місцем у державі: попри заяви очільниці НБУ про «очищення» банківської сфери, у нас продовжується «банкопад», не створено умов для відновлення кредитування реального сектору економіки.
Ці фактори тиснуть на курс національної валюти, який, у свою чергу, заважає відновлюватися українській економіці. Відтак ці аспекти констатують й зарубіжні експерти, роблячи негативні висновки для потенційних інвесторів.
Мінус ще два
Днями ще дві українські фінустанови наказали всім нам довго жити: «Платинум-банк» та «Фортуна-банк». Перший із них ринок ще намагався врятувати: «Платинум» хотіли придбати «ТАСкомбанк» та «Перший український міжнародний банк».
Вони публічно зацікавилися продажем активів «Платинуму», але в останній момент угода не відбулася, і Фонд гарантування вкладів звернувся до НБУ із пропозицією відкликати ліцензію банку із 24 лютого.
Виплати вкладникам через Фонд гарантування мають розпочатися з 1 березня.
З позавчорашнього дня відкликали ліцензію «Фортуни». До категорії неплатоспроможних цей банк було віднесено ще 26 січня.
Як поінформував регулятор, особливих потрясінь для вкладників це банкрутство викликати не має: понад 91% всіх клієнтів «Фортуна-банку» мали рахунки до 200 тис. гривень, а отже, отримають свої кревні у повному обсязі.
Усього ж на плечі державного бюджету, тобто на Фонд гарантування внаслідок банкрутства «Фортуни», ляже борг у майже 1,5 млрд. гривень.
Рівно стільки становлять його зобов’язання перед клієнтами. Ще півмільярда — борг банку перед іншими фінустановами.
А, до речі, ще 1 жовтня 2016 року «Фортуна-банк» займав доволі непогане 38-ме місце за розмірами активів серед ста найбільших українських банків.
Таким чином, за останній рік з українського фінансового ринку було виведено 20 банків.
Але банкрутства фінансових установ — далеко не головний фактор, який сприяє нестабільності в цій сфері, зменшує довіру громадян та, відповідно, не сприяє надходженню коштів на депозитні рахунки.
Наприклад, за інформацією ЗМІ, Печерський районний суд наклав арешт на 312 млн. гривень Олександра Януковича, які, за даними слідства, на початку нинішнього року були перераховані із «Всеукраїнського банку розвитку» в банк... Петра Порошенка «Перший інвестиційний банк».
За версією слідчого, йдеться про виведення 2,5 млрд. гривень державних коштів шляхом незаконного кредитування низки державних структур.
І знову «бізнес на крові»
Ще одним фактором ризику, із чим, щоправда, не погоджуються в НБУ, деякі експерти вважають активну роботу в Україні дочірніх структур російських банків.
Як приклад, наводять інформацію Генерального прокурора Юрія Луценка про оборудку на 1,5 млрд. гривень, на які місцеві ділки зуміли наторгувати з окупованими територіями Донбасу — використовуючи саме російські банки.
За словами Луценка, схема була не складною: бізнесмени закуповували вітчизняні товари буцімто для експорту до Ірану, Азербайджану та Грузії.
Насправді ж товари автомобільним транспортом доставляли до міста Новошахтинськ Ростовської області, проходили процедуру розмитнення і потім їх перевантажували на інший транспорт, який прямував до Донецька і Луганська через неконтрольовані ділянки кордону.
Контрабандистів, за висновком Генпрокурора, надійно прикривали філії російських банків.
Причому настільки успішно, що вони навіть зуміли отримати через Державну фіскальну службу... повернення ПДВ на суму 260 млн. гривень за фальшивий експорт.
Подібних прикладів можна наводити чимало, тож експерти задають питання: чому НБУ, виводячи з ринку вітчизняні банки-банкрути і не тільки, залишається лояльним до фінустанов iз російською пропискою?
Регулятор пояснює: по-перше, частка банків iз російським капіталом в Україні суттєво зменшилася. До 8,8%, якщо бути точнішим.
При цьому ці установи зменшили мережу відділень на 42%.
Упродовж трьох років вклади населення в них зменшилися: у гривні — вдвічі, в іноземній валюті — у чотири рази.
І, нарешті, безпідставними, з точки зору Нацбанку, є звинувачення російських фінустанов в Україні у переказуванні грошей «на війну».
«У кожному банку з російським капіталом ще з 2014 року працює куратор від регулятора, який скрупульозно відстежує всі фінансові операції, — пояснили в НБУ. — Зараз порушень не виявлено».
Окрім, треба думати, тих фактів, що їх періодично оприлюднюють силовики, зокрема Генеральний прокурор.
Україна — зона ризику
Оцінка реального стану нашої фінансової системи плюс сукупність подібних скандалів і призвели до оцінки української банківської системи як «високоризикової».
Днями із такою заявою виступила одна з найавторитетніших рейтингових агенцій «Стандарт енд Пурз».
«Незважаючи на деяке поліпшення макроекономічної ситуації в Україні у 2016 році та її подальше поліпшення у 2017-му, ризик української банківської системи залишається одним із найвищих у світі, що відображено в її оцінці на рівні 10 (країни із найбільшими ризиками)», — повідомили в агенції.
За даними «Стандарт енд Пурз», її аналітики також брали до уваги напружену ситуацію на сході держави та політичну нестабільність. Впливає також борговий тягар.
Так, у 2018 році настане час здійснити суттєві виплати щодо зовнішнього боргу.
Високим залишається рівень заборгованості корпоративного сектору, в якого понад 80% усіх боргів номіновані в іноземній валюті.
Тож у році, що розпочався, жодних глобальних хороших новин для української банківської системи аналітики не вбачають: вітчизняні фінустанови, на їхню думку, знову покажуть високий рівень кредитних втрат і проблемних кредитів.
Банківська система залишатиметься схильною до відтоку депозитів, а її доступ до ринку капіталу залишиться обмеженим...
Дозвольте гривні відновитися!
Курс національної валюти, який залежить не тільки від дії Національного банку, а більше — під впливом платіжного балансу, наразі перебуває одночасно у двох різних іпостасях: із перспективою укріпитися вже найближчим часом та перед загрозою чергового обвалу в тривалішій перспективі.
«У нас знову почалися так звані «сходинки» до чергового, вже третього, обвалу гривні за останні 12 років, — каже голова Асоціації українських банків Олександр Сугоняко.
— У 2015 році ми мали майже 0,2 млрд. доларів від’ємне сальдо платіжного балансу, а торік — уже 3,4 мільярда. Це фінансова основа падіння курсу».
Влада продовжує робити вигляд, що в нас усе добре. За словами міністра економіки і екс-глави Національного банку України Степана Кубіва, січневого катаклізму з падінням курсу більше не буде.
«Падіння курсу в січні — традиційне явище для цього періоду, — заявив він.
— Адже в цей момент падає ділова активність, скорочуються обсяги експорту сільгосппродукції, яка нині є головним джерелом надходження валюти до країни. Але Нацбанк згладжував надмірні коливання курсу. І він має достатній обсяг міжнародних резервів, щоби і надалі зменшувати волатильність курсу національної української валюти».
Утiм, на думку більшості експертів, урядовий прогноз курсу гривні на кінець 2017 року виглядає надто оптимістично.
«Більш реальною ми вважаємо цифру 28 гривень за долар», — каже старший аналітик компанії «Альпарі» Вадим Іосуб.
Найближчим же часом гривня може навіть укріпитися. Якщо цьому... не заважатиме Національний банк.
«Упродовж нинішнього тижня динаміка курсу залежатиме від того, чи продовжуватиме Національний банк України «захищати» рівень 27 грн. за долар, — продовжує Вадим Іосуб.
— Якщо так, то курс застигне на нинішній позначці, трохи вище від 27 гривень. В іншому випадку офіційний курс долара і міжбанк можуть знизитися до 26,8—26,9 гривнi за долар. Курс же готівкового долара в обмінних пунктах у такому випадку впаде до показника 26,8/27,2 гривнi».
А ТИМ ЧАСОМ...
Гроші вже в дорозі?
Уряд України перебуває у фінальній стадії підписання меморандуму з Міжнародним валютним фондом, залишилися тільки технічні деталі.
Про це заявила заступник міністра фінансів Олена Макарова.
«Для інвесторів, безумовно, важливе наше перебування у програмі МВФ», — заявила вона. Окрім цього, як заявила чиновниця, гроші не надходитимуть до України, якщо вона провалить реформи.
Раніше, нагадаємо, про «технічні деталі» заявляли і сам міністр фінансів Олександр Данилюк, і Прем’єр-міністр Володимир Гройсман.
