За підсумками 2016 року Київська область показала сорокавідсотковий приріст промислових уловів.
Адже завдяки розпочатій торік реформі органів рибоохорони та діяльності новоствореного Київського рибоохоронного патруля відбувається активна детінізація промислового вилову.
Голова Держрибагентства Ярема Ковалів оприлюднив статистику детінізації на конференції Fish and Seafood 2017, в якій взяли участь підприємці, науковці, представники влади та експерти рибної галузі.
Патруль розширює акваторію
Протягом нинішнього року рибоохоронний патруль буде впроваджено в нових регіонах України.
Системі ефективного контролю за виловом риби також сприятиме електронна система дистанційного моніторингу рибальських суден, робота над якою вже розпочата.
Задля стимулювання розвитку підприємств аквакультури створено Єдиний державний реєстр рибогосподарських водних об’єктів щодо придатних для цілей аквакультури водойм, триває робота над його наповненням.
Анонсуючи дорожню карту реформ на 2017 рік, Ярема Ковалів серед ключових завдань назвав продовження запуску рибоохоронних патрулів на Дніпровському каскаді водосховищ, створення Фонду підтримки рибного господарства та запровадження Сертифіката походження риби.
30 січня вже почали роботу нові рибоохоронні патрулі на території Івано-Франківської, Рівненської, Тернопільської та Харківської областей.
Загалом до рибного патруля у нових областях відібрали півтора десятка працівників.
З 16 по 20 січня вони проходили навчання та координацію за принципом рибоохоронного патруля Київщини на базі управління Держрибагентства у Києві та області.
Уже за перші два тижні роботи новостворений рибоохоронний патруль Харківщини провів вісім рейдів, під час яких викрито 36 порушень правил рибальства.
У порушників вилучили десять заборонених знарядь лову та 68 кілограмів риби. Тернопільський рибоохоронний патруль провів дванадцять рейдів, викривши чотирнадцять порушень правил рибальства.
Рибоохоронний патруль Івано-Франківщини здійснив одинадцять рейдів та задокументував сімнадцять фактів порушення правил рибальства.
Виявлено та вилучено півтора десятка сіток, сумарною довжиною понад 400 метрів, а також два знаряддя для багріння риби.
Рівненський рибоохоронний патруль викрив два порушення правил рибальства і вилучив два незаконні знаряддя лову — сітку та остроги.
Також рибні патрульні почали систематично проводити роз’яснювальну роботу серед рибалок щодо заборони лову на зимувальних ямах та меліоративні заходи у разі небезпеки виникнення задухи риби.
Випробувальний термін нових патрульних складе до шести місяців.
За цей час вони зможуть проявити себе та показати реальні результати роботи: затримання порушників правил рибальства, ефективна охорона водних біоресурсів.
Держрибагентство поставило за мету відібрати у патруль людей, вмотивованих у позитивних змінах у рибному господарстві, тому з першої хвилі кадрових конкурсів у чотирьох управліннях заповнили лише п’ятнадцять вакансій iз сорока восьми.
Найближчим часом буде оголошено додатковий конкурс.
Електронний сертифікат риби
Вивести рибну галузь із тіні та унеможливити реалізацію браконьєрської риби в Україні допоможе запровадження обов’язкового сертифіката походження риби та системи моніторингу вилову риби.
Держрибагентство та експерти розпочали роботу над ними у лютому нинішнього року. Запровадити на практиці їх планують уже наступного року.
За даними галузевих асоціацій та експертів, у 2015 році незаконний вилов риби склав більше 200 тисяч тонн на противагу легальному вилову в 80 тисяч тонн.
Запровадження нової системи підтвердження законності походження риби та відповідного сертифіката мінімізує незаконний браконьєрський вилов, унеможливить реалізацію нелегальної риби, захищатиме інтереси національних виробників.
«Сертифікат матиме винятково електронну форму, кожній партії риби присвоюватиметься власний унікальний номер. Представники державного органу і звичайні споживачі зможуть зайти на спеціальний електронний портал та отримати інформацію про походження риби», — повідомив голова Держрибагентства Ярема Ковалів.
Сертифікат супроводжуватиме рибу з моменту вилову до місця її реалізації, міститиме інформацію щодо суб’єкта господарської діяльності, назви водойми, де було здійснено лов, дати вилову, кількості виловленої риби тощо.
Планується, що система буде максимально автоматизована, без людського фактору та пов’язаних з ним корупційних ризиків. Завдання — детінізація галузі через використання інструментів, прозорих для суспільства і простих для підприємців.
Під час підготовки концепції та законодавчої бази задля впровадження сертифікату походження риби та системи моніторингу вилову Держрибагентство звернулося по допомогу до Офісу підтримки реформ.
Розробляючи правила моніторингу вилову та сертифікації для України, експерти врахують досвід Данії, Великобританії, Словенії, Естонії та Норвегії, а також директиви Генеральної комісії з питань рибальства у Середземномор’ї (GFCM).
У прозорій воді улови вищі
Реформа органів рибоохорони, що включає ліквідацію діючих органів рибоохорони та створення нового органу рибоохоронного патруля, була розпочата у вересні 2015 року.
Реформування органів рибоохорони та створення на українських водоймах системи контролю європейського рівня, окрім запуску рибоохоронного патруля, включає запровадження електронної системи моніторингу суден та звітності про вилов для рибалок-промисловиків, а також сертифіката походження риби.
Держрибагентство ініціювало також створення Фонду підтримки рибного господарства і провело перше обговорення щодо принципів його діяльності з провідними експертами галузі.
Для розробки необхідного законопроекту відомство звернулося до експертів Офісу підтримки реформ «Підтримка впровадження сільськогосподарської та продовольчої політики в Україні».
«Фонд має забезпечити цільове використання коштів, отриманих iз галузі на її ж розвиток: на програми зариблення, меліорації, охорону водних біоресурсів. Окремим напрямом має бути підтримка рибних фермерів», — повідомив голова Держрибагентства Ярема Ковалів.
За його словами, аналоги таких фондів успішно функціонують в європейських країнах. Запропоновано модель, яка дозволить ефективно перерозподіляти кошти на потреби галузі, підтримувати сталі запаси риби у наших водоймах та продовольчу безпеку в країні».
Очікується, що відповідний законопроект з’явиться вже до кінця березня цього року, після чого його винесуть на розгляд Верховної Ради.
