Добро спецпризначення: як на Кіровоградщині створили центр для допомоги дітям з особливими освітніми потребами
Помічнянська громада Кіровоградської області, за вітчизняними мірками, має досить скромний бюджет. >>
Академiчна додана вартiсть
21.02.2017
Дмитро Лук’яненко.
Посилення глобалізаційних процесів у сучасній економіці охоплює не лише традиційні галузі підприємництва, а й університетську освіту, яка впродовж останніх двадцяти років стала важливим чинником розвитку й комерціалізації людського капіталу, а відтак і конкурентоспроможності національної економіки. Здавалося б, що основну роль у процесі інтернаціоналізації ВНЗ мають відігравати західні університети, річний бюджет яких нерідко перевищує обсяги державного фінансування окремих областей України. Однак і вони мають значний інтерес до вищих навчальних закладів, розташованих в Україні. Саме з таких позицій виходили в Європейському Союзі, підтримавши у 2013 році масштабний проект ТЕМРUS «Розвиток та вдосконалення університетського управління в галузі міжнародних зв’язків» (UNIVIA) 543893 — TEMPUS — 1 — 2013 — I — AZ — TEMPUS — SMGR, до числа виконавців якого ввійшли: університети Уорвіка (Великобританія), Малаги та Сантьяго-де Компостели (Іспанія), Болонський університет (Італія), а також Азербайджанський економічний, Нахічеванський, Гянджинський, Сумгаїтський (Азербайджан), Киргизький економічний, Міжнародний (Киргизстан), Худжанський державний університет та Інститут підприємництва і сервісу Таджикистану. До складу цього багатонаціонального консорціуму ввійшли й вищі навчальні заклади України: Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана та Полтавський університет економіки і торгівлі. Бенефіціарами були залучені міністерства освіти і науки України, Азербайджану, Киргизії, Таджикистану, адже після затвердження фінансування проекту Європейська Комісія хотіла б бачити не лише конкретні результати своєї інтеграційної та інвестиційної діяльності, а й модель відповідного трансферу нагромаджених організаційних, знаннєвих, інноваційних та інших ресурсів в освітні системи держав-учасниць.
У лютому цього року проект завершується масштабною конференцією в Баку, на якій будуть присутні представники всіх університетів, що брали участь у реалізації гранту. Не стане винятком і Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, доробок якого був гідно оцінений усією міжнародною командою виконавців. Схвальну оцінку всього зробленого було отримано й від Міністерства освіти і науки України, Національного офісу «Еразмус +», окремих міжнародних експертів. Із питанням про конкретні результати здійснення цього проекту ми звернулися до виконувача обов’язків ректора КНЕУ, доктора економічних наук, професора Дмитра Григоровича Лук’яненка, відомого економіста-міжнародника, фундатора вітчизняної наукової школи, який також брав участь у створенні важливих документів, котрі безпосередньо випливали з умов цього проекту.
n Дмитре Григоровичу, проект, у якому брали участь дванадцять різних університетів та чотири міністерства освіти, завершено. Як ви оцінюєте його результати? Або ж, як прийнято говорити в ЄС, яка його академічна додана вартість?
— Мушу сказати, що в процесі реалізації ми не раз проводили так звані «фоллоуап» цього проекту і по можливості об’єктивно оцінювали його проміжні результати. Не слід думати, що вони завжди були райдужними, адже ресурсна база вітчизняних ВНЗ і, приміром, університетів Болоньї (Італія), який, власне кажучи, й дав свого часу поштовх освітній інтернаціоналізації в Європі, та Уорвіка (Великобританія) є подібною. Водночас українським університетам слід було повчитися у колег, як диверсифікувати джерела фінансування, стимулювати обмін викладачів та студентів, проводити міжнародну рекрутизацію абітурієнтів, бути залученим до міжнародних проектів не лише виконавцями, а й керівниками. Центральною залишилася також проблема оцінки конкурентоспроможності університету, його академічної мобільності, рейтингу курсів, викладачів, індексів цитування тощо. Відтак основними елементами академічної доданої вартості стало створення пакета документів щодо інтернаціоналізації науково-освітньої діяльності ВНЗ, зміна структури й функціонального блоку Центру міжнародних зв’язків (відтепер це Центр міжнародної академічної мобільності), швидкий розвиток потенціалу програм «Еразмус +» та зумовлений цим обмін викладачами і студентами, міжнародна експертиза науково-освітніх позицій КНЕУ, розвиток Інституту англомовних програм, реалізація проекту спільних дипломів (Університет Редлендс, США), активна грантова діяльність. Основні напрями такої міжнародної активності відображені у розробленій нами стратегії.
n До речі, щодо стратегії інтернаціоналізації. Як вона створювалась і що це дало університету? Чи не стала вона черговим формальним документом, чимало яких активно продукується в освітньому середовищі?
— Документ «Стратегія інтернаціоналізації КНЕУ на 2016—2020 рр.» створювався за участю провідних фахівців нашого університету із залученням Інституту вищої освіти. Мені також довелося брати участь у його розробці. Зазначу, що основними завданнями реалізації вказаної стратегії стало: утвердження університету як провідного національного науково-дослідного освітнього центру, забезпечення особистісного та професійного зростання студентів, формування компетенцій, що визначають конкурентоспроможність випускників, усебічний розвиток креативного потенціалу, формування міжнародного іміджу КНЕУ як регіонального дослідницького освітнього центру, сприяння становленню гармонійно розвиненої особистості, активного члена суспільства, патріота України. Основною ж метою інтернаціоналізації є формування ефективної поліструктурної системи міжнародної академічної мобільності. Ми переконані, що конкретні заходи, які випливають із основних завдань «Стратегії...», не будуть директивними, адже вони напряму гармонізують з інноваційними стратегією і програмою нашого університету, відображені у дво- та багатосторонніх міжуніверситетських угодах. До речі, окремо прописані у «Стратегії...» заходи вже почали виконувати. Зокрема, наш університет долучився до цілої низки глобальних дослідницьких мереж, нової моделі реалізації потужних наукових проектів, практично кожного місяця хто-небудь із наших колег читає лекції у США, Італії, Польщі, Чехії та в інших країнах. Ми почали не лише направляти, а й приймати на навчання та стажування студентів і викладачів із країн-лідерів. Це дає право стверджувати: «Стратегія...» діє продуктивно.
n Не боїтеся, що «Стратегія...» та інші розроблені вашим університетом документи, а також модель інтернаціоналізації можуть запозичити університети-конкуренти?
— Ні, не боїмося! Зазначені документи українською та англійською мовами вже виставлені на нашому сайті. Вони не один раз обговорювалися й уточнювалися, а Міністерство освіти і науки України свого часу запропонувало нам створити платформу для обговорення процесів інтернаціоналізації у вищій освіті України. Із цим ми, без сумніву, погоджуємось. Усе, що міститься в пакеті, написано під конкретні умови нашого Alma mater, зорієнтовано на дані міжнародних моніторингів, які проводилися в наших стінах, на пропозиції зарубіжних партнерів, грантові проекти тощо.
n Світ стає дедалі тіснішим, те, що недавно вважалося далеким і навіть недосяжним, сьогодні легко долається, надто ж завдяки інтернету. Взаємозближення торкається різних сфер життя, цивілізаційні процеси стають природними...
— Останнім часом інтернаціоналізація стала важливим елементом сучасного життя, ми маємо численні приклади новітніх, явлених часом контактів у глобальному освітньому комплексі. Доволі показовою постає зустріч професора В. І. Чужикова на науковій конференції в Брюсселі з колишньою українською студенткою, яку він добре знав раніше, — Наталею Чабан. Після завершення університету дівчина поїхала на стажування у США, де зустріла колегу з Нової Зеландії, з часом вийшла заміж і зараз працює в одному з провідних університетів цієї країни, очолює кафедру європейської інтеграції та глобальну дослідницьку мережу з відповідної тематики. Наші регулярні зустрічі з нею, можливо, переростуть у новий проект, який стане глобальним не лише по суті. Тобто ми маємо справу з реальною інтернаціоналізацією.
Другий приклад пов’язаний з німецьким університетом у мiстi Констанц, з яким маємо дружні стосунки вже протягом двадцяти п’яти років. Раніше вони зводилися до одного-двох візитів на рік та виділення квоти на навчання 5-6 студентів протягом одного семестру. Зараз це реалізація спільних грантів, обмін викладачами, дослідження і конференції. Восени чекаємо перших німецьких студентів на навчання в КНЕУ на англомовних магістерських програмах.
У 2016 році наш університет активно співпрацював із різними іноземними вищими навчальними закладами та міжнародними освітніми організаціями. Було укладено 12 нових угод про наукове міжвузівське співробітництво з зарубіжними партнерами. Нині діють 67 таких угод. У 2016 роцi університетом було відряджено 203 осіб до 23 країн світу, з них 66 співробітників, викладачів та 137 студентів. А прийнято було 50 іноземних фахівців.
Учені університету виконують наукові розробки з різних міжнародних програм, у тому числі для інтеграції докторських (кандидатських) програм із менеджменту та бізнес-адміністрування, узгодження критеріїв, присудження ступенів кандидатів та докторів наук. Університет є членом таких міжнародних організацій, як: EDAMBA — European Doctoral Programmes Association in Management and Business Administration (Європейська асоціація докторських програм з менеджменту та бізнес-адміністрування), EPLO — European Public Law Organization (Європейська організація публічного права), Magna Charta Universitatum (Велика Хартія університетів). Університет також є членом Асоціації регіональних досліджень (RSA) та Академічного консорціуму Ради Європейських досліджень при Колумбійському університеті (CES), членство в яких передбачає участь викладачів, студентів, аспірантів, молодих науковців та фахівців у роботі конференцій, публікаціях результатів досліджень у міжнародних виданнях, що в цілому сприяє підвищенню наукового рівня викладацької діяльності, підготовці дисертаційних робіт, написанню монографій, удосконаленню освітнього процесу тощо. Словом, є база, яку можна використати, а далi створювати свою.
