Перспективне «срібло»

Оцінюючи за кількістю та якістю медалей виступ української біатлонної збірної на чемпіонаті світу-2017 в австрійському Хохфільцені, інтерполюючи таким чином здобутки «синьо-жовтих» на майбутню Олімпіаду, в якийсь момент можна трохи розчаруватися. Срібна нагорода, яка в одиничному екземплярі фігурує в медальному заліку ЧС навпроти збірної України, може не в повній мірі охарактеризувати результати роботи команди в поточному сезоні. Утім, якщо взяти за основу змагальний вид, у якому вітчизняні біатлоністи підкорили планетарний п’єдестал, підстав для олімпійського оптимізму можна знайти значно більше.

Так, свої невикористані медальні шанси в індивідуальній гонці та мас-старті вітчизняні «стріляючі лижниці» в повній мірі реалізували в естафетних перегонах, показавши правильність роботи профільного господарства Володимира Бринзака. За рік до Олімпіади-2018 наші біатлоністки показали, що, як і в Сочі-2014, вони будуть серед головних фаворитів турніру. І далеко не факт, що в Пхенчхані українки будуть неспроможні на рівних конкурувати з німецькою командою, за яку виступає новий лідер світового жіночого біатлону, п’ятиразова чемпіонка світу-2017 Лаура Дальмайєр.

У Хохфільцені зірковий фінішер «бундестіму» завершувала біатлонний марафон, не відчуваючи ніякого спротиву з боку опонентів. Олена Підгрушна, котра другою перетнула фінішну лінію, більшою мірою була сконцентрована на захисті своєї позиції від двох іменитих переслідувачок — француженки Марі Дорен-Абер та чешки Габріели Коукалової. Однак той феноменальний маневр, завдяки якому капітан «синьо-жовтих» залишила позаду себе пару конкуренток, свідчить про неймовірний потенціал нашої жіночої естафети. І срібний фініш на «мундіалі» Ірини Варвинець, Юлії Джими, Анастасії Меркушиної і Підгрушної — далеко не межа. 

Після гонки з масовим стартом, у якій Юлія Джима показала найкращий поміж українців на ЧС індивідуальний результат, завершивши гонку на шостій позиції, наставник нашої жіночої команди Урош Велепець наголосив: «Аби вигравати особисті нагороди, нам потрібно покращити персональну швидкість». Без сумніву, до Ігор-2018 можливостей підвищити швидкісні характеристики основних біатлоністок збірної в їхніх тренерів буде вдосталь. Тоді можна не тільки замахнутися на індивідуальний п’єдестал, а й розраховувати на пряму конкуренцію за олімпійське «золото».

Щодо нашої чоловічої команди, то після приходу на тренерський місток словака Юрая Санітри вітчизняним біатлоністам можна починати мріяти про великі звершення.

Естафета, де «синьо-жовті» фінішували шостими, стала для них, по суті, гонкою невикористаних можливостей.

Половину дистанції українська команда трималася в лідерах. Закріпити ж успіх не дозволило хвилювання. Утім, як каже Санітра, на заключних етапах Кубка світу «синьо-жовті» покажуть свій потенціал.