На порозі нового світового порядку

Криза ліберальних демократій, терористична загроза з боку джихадистських угруповань, територіальні суперечки в Тихоокеанському регіоні та політичний вакуум, який може виникнути в разі виходу США зі світової системи безпеки, все це актуальні виклики сьогодення. Саме на них вказує викладений на 90 сторінках щорічний звіт Munich Security Report 2017, присвячений основним проблемам міжнародної безпеки. Автори документа сподіваються, що він надасть потрібний поштовх дискусії під час Мюнхенської конференції з безпеки. Цьогоріч  форум, який вважається важливим міжнародним майданчиком для обговорення питань безпеки, триватиме з 17 по 19 лютого 2017 року в столиці Баварії.

Уже в передмові до документа голова Міжнародної конференції з безпеки Вольфґанґ Ішинґер написав, що з часу завершення Другої світової війни тепер міжнародна безпека нестабільна як ніколи. Головна теза не виключає й можливості того, що світ стоїть на порозі так званої постзахідної ери. Тобто йдеться про завершення епохи, в якій домінував західний ліберальний світовий порядок. Підставами для таких припущень, на думку авторів, є, приміром, слабка єдність у Європейському Союзі, трансформація інформаційного потоку, а також обрання Дональда Трампа президентом США. На сьогодні в багатьох західних країнах, у тому числі в США, Іспанії та Німеччині, в порівнянні з початком 2000 років, побільшало людей, які вважають, що авторитарний правитель у змозі запропонувати кращі політичні рішення, ніж демократія. 

Україну на конференції представлятиме особисто Президент Порошенко. «Швидше за все, Порошенко на Мюнхенській конференції визнає недієвість формату «Мінськ». Будуть говорити, що формат не працює і потрібно шукати якісь нові моделі поведінки, — припускає політичний експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Анатолій Октисюк у своєму коментарі виданню «Апостроф». — Звичайно, нинішній формат веде до замороження ситуації. Росію, як ми бачимо, це влаштовує. Санкції працюють, вони болісні. Але йти на будь-які поступки Кремль не збирається». «Досить вагомим компонентом таких конференцій є неформальне спілкування між лідерами європейських країн, — додає експерт. — І очевидно, що Порошенко в процесі приватних розмов буде вимірювати температуру, яка буде походити від іноземних лідерів та дипломатів. Звичайно, він буде моделювати, виходячи з того, яке ставлення у європейців до кризи в Україні. Після Мюнхенської конференції буде серйозна поїздка в США, на Генеральну Асамблею ООН в Нью-Йорк. Після цих поїздок у Порошенка вже має сформуватися реальне розуміння ситуації. Він зрозуміє, наскільки змінилася геополітична ситуація і що йому робити із внутрішнім положенням в Україні».