Уряд шукає способи наповнити державну казну, яка досі функціонує в авральному режимі.
Експерименти з підвищенням тарифів, маніпуляції з податками і зарплатами перебувають на стадії перманентних трансформацій.
А от витискання додаткових фінансових ресурсів з оголошеного локомотивом економіки агросектору реалізується безкомпромісно.
Так, у січні Державна фіскальна служба без попередження заблокувала спецрахунки у рамках спецрежиму податку на додану вартість, що стало неприємним сюрпризом для підприємців-аграріїв.
Гуманне оподаткування, яке дозволяло сільгоспвиробникам за потреби використовувати свої ж кошти для господарських потреб, не встряючи в марудні кредитні історії, вже накрили мокрим рядном.
Хоч начебто й декларують наміри щодо вибіркової адресної підтримки підгалузей.
Ще одним бюджетним ресурсом розглядають продаж (у поточному варіанті — обіг) сільськогосподарських угідь, які досі не пройшли нормальної інвентаризації і кадастрової класифікації.
Представників аграрної громади активність влади у стилі «відняти і поділити», звісно, не влаштовує.
Латання дірок замість діалогу
Січневий нежданчик у виконанні фіскалів підприємці пережили, але втратили залишки сподівань на подальшу адекватність цієї гілки влади. «ДФС так вчинила не через непрофесіоналізм або злий умисел, — прокоментував ситуацію сайту Agravery Віталій Скоцик, очільник Аграрної партії, яка продовжує шукати шляхи порозуміння з діючою владою, аргументуючи свої вимоги реальною динамікою в економіці країни.
— Вочевидь у січні у грошових потоках держави виникла «дірка». Той, хто розуміється на бюджетуванні, знає, що такі дірки, зазвичай, виникають у грудні. Але якщо у державній фінансовій системі у січні недостатньо грошей і ДФС виконала функцію замороження коштів виробників для закриття прогалин у грошових потоках держави, то це свідчить, що фінансова система в дуже поганому стані.
Власне, ДФС використала гроші платників податків-аграріїв, аби держава змогла виплатити пенсії, стипендії, зарплати держслужбовцям. Звісно, такі дії ДФС негативно вплинули на аграрне виробництво. Аграріїв позбавили запасу коштів, необхідного хоча б на два тижні. Через це трапився збій у закупках необхідних ресурсів. Наприклад, комбікорми зараз тримають із запасом на два-три дні, а не два тижні. За січень добрива встигли подорожчати на 15 відсотків, і якщо у вас на руках не було додаткових грошей, то ви менше вкладете добрив на гектар землі».
На думку Віталія Скоцика, збільшення тарифів на енергоносії у виробничому секторі обов’язково призведе до зростання вартості виробництва продукції та цін на продукти харчування:
«Ціни на них виростуть ближче до літа, бо все залежить від довжини виробничого циклу. Якщо говорити про продукцію птахівництва, то це 45-60 днів, свинарства — чотири місяці, рослинництва — шість місяців.
Купівельна спроможність населення і далі падатиме, тому на прилавках усе більше лишатиметься простроченого товару, який далі йде на утилізацію та переробку. Виробник на таке відреагує зменшенням обсягів виробництва продукції. Коли зменшуються обсяги виробництва, рентабельність бізнесу опускається до точки беззбитковості. Так можна пропрацювати декілька місяців, але потім доведеться закриватись, як це вже було з виробниками у 2016 році».
Подорожчав не тільки газ, а й дизельне паливо, звертає увагу політичний лідер аграріїв.
Більшість ресурсів, необхідних для посівної (добриво, дизпаливо), імпортуються, за них потрібно розплачуватись доларами.
А валютний курс лише за першу декаду січня виріс на чотири відсотки. Тому варто очікувати, що й вартість посівної цьогоріч виросте як мінімум так само.
Ринок землі: торгівля невідомо чим
Шаманські танці навколо впровадження ринку землі так чи інакше намагаються прискорити процеси, які б запустили легалізацію грошового обігу в цій царині.
Економісти та експерти, які володіють реальною інформацією про стан речей, навіть будучи прихильниками приватизації і виведення цього ринку з тіні, поки що критично оцінюють перспективи.
«Ми ще не виконали масив технічної роботи, яку треба було зробити до завершення земельної реформи, — пояснює своє негативне ставлення до ідеї зняти мораторій на продаж земель сільгосппризначення Віталій Скоцик.
— Зокрема, не закінчили підготовку земельного кадастру. Є різні показники щодо його наповнення: чиновники говорять про вісімдесят відсотків, експерти про двадцять-сорок... Досі не проведено розмежування між землями державної, комунальної та приватної власності на сьогоднішній день. У нас нема картування територій, яке б дало чітке розуміння, де чий пай, які межі таких паїв».
Аграрна партія запланувала проведення земельних форумів щодо розробки земельного законодавства за участі сільських громад і місцевих підприємців. Вони відбудуться цього року в усіх регіонах.
«Ми питаємо думки народу щодо дорожньої карти земельної реформи, яку сформували наші експерти. Йдеться про базові принципи: заборонити продаж землі іноземцям, обмежити кількість угідь, якими може володіти одна сім’я, встановити правила відновлення родючості землі тощо. Наша мета — захистити інтереси власників землі, громад і народу загалом, щоб Україну знову не обікрали.
Тому потрібен чіткий перелік напрямів реформи і її підходів. Далі настане черга розробки конкретних законопроектів — фахівці для цього у нас є. Чи скористається цим ВР? Є великі сумніви, але якщо була б цілеспрямована робота, на рівні Верховної Ради нею міг би зайнятись аграрний комітет, разом з Мінагрополітики, то ці роботи можна було б провести за три-п’ять років. Так, це багато, але ми — найбільша за територією країна Європи», — прогнозує очільник аграріїв.
На його думку, нинішнє гальмування владою розробки цивілізованої і прозорої системи земельних реєстрів і кадастрів — це просто схема, яка дає певному колу осіб в Україні за відносно невеликі кошти скупити величезні масиви землі.
