Додай недодане

Усе нове — давно забуте старе. Нова редакція закону про житлово-комунальні послуги, котру от-от розглянуть народні обранці у стінах парламенту, передбачає нарахування пені, як у старі радянські часи, за невчасну сплату за послуги ЖКГ у розмірі 0,1% від нарахованої суми за кожен прострочений день. 

Вочевидь санкції щодо населення планують ввести через те, що рівень платні за ЖКГ стрімко падає (через низьку платоспроможність пересічних українців), і як наслідок — збитки комунальних підприємств зростають. Не допомогла навіть «новація», яка дозволяє оформити на п’ять років розстрочку зі сплати житлово-комунальних послуг. Нагадаємо, що загальна заборгованість українців за послуги ЖКГ у 2016 році зросла на 12,5 млрд. гривень — більш ніж удвічі. Зокрема, заборгованість населення за централізоване опалення й гаряче водопостачання становила 9,4 млрд. грн., за газопостачання — 6,4 млрд., утримання будинків і прибудинкових територій — 2,4 млрд., централізоване водопостачання — 1,5 млрд., вивезення побутових відходів — 0,4 млрд., електроенергію — 3,3 млрд. грн. Разом боргів — 23,4 млрд. гривень! Але ж причина на поверхні — за останній рік комунальні послуги зросли мало не втричі.

Експерти вже прокоментували ідею щодо введення пені. Вони вважають, що бажаного ефекту 0,1% пені не дасть: адже, якщо сім’я не може сплатити основний борг, то щоденне зростання суми не стане додатковим стимулом — за рік штрафних санкцій набігає вже 36,5 %. 

«Зараз люди затримують «комуналку», бо мінімальна зарплатня й вартість комунальних послуг виросли неспівмірно. Вартість комунальних послуг збільшили у три рази, а «мінімалку» — у два. У багатьох бракує на це коштів. Є й інший момент — люди, які не мають лічильників на тепло, змушені платити мало не втричі більше», — коментує юрист Руслан Терновий. За його словами, таку пеню накладатимуть без суду: її вписуватимуть у платіжку. «Однак, якщо з часу заборгованості минуло більше року, то людині не мають права нараховувати пеню. Набуває чинностi закон про термін позовної давності. Для фізичних осіб він становить один рік, для юридичних — шість місяців», — додає фахівець. Він вважає це нововведення сумнівним і нав’язаним владою. На його думку, компанії з постачання води, тепла та електроенергії відтепер самі в односторонньому порядку змінюють умови надання своїх послуг. «А це є порушенням. Адже власники квартир, які мають старі договори, не повинні платити пеню. Це в договорах не передбачено. Про пеню, можливо, йдеться в нових угодах. Але вони зовсім не стосуються тих, хто купив житло давно», — пояснює юрист.

З одного боку, українці можуть позиватися й оскаржувати пеню, якщо її нарахують. З іншого боку, влада зробила все, аби люди відмовлялися від такого способу домогтися справедливості — витрати на суд можуть у 5-10 разів перевищувати суму боргу з урахуванням пені.

Чи ж стане запровадження пені мотиватором для неплатоспроможного населення — покаже час. Додамо лише, що 7 лютого Кабмін прийняв рішення про зниження соціальних нормативів на газ, тепло й світло для отримувачів субсидії з 1 травня 2017 року.