Свобода
Безцінний дар — людська свобода,
Альтернативи їй нема.
До неї прагнуть всі народи,
І українці зокрема.
Коли прийшла до нас свобода,
Ми всі кричали їй «ура!»:
Будемо жить, як та Європа —
В раю достатку і добра.
Свобода ж — то не манна з неба,
Вона лиш людям шанс дає,
Бо вільно жити — вміти треба.
Вміти відстоювать своє.
Коли нужда натерла шию,
Життя нестерпне, наче тлін,
Та ще не втрачено надію, —
Людина жде жаданих змін.
Одні — в труді добра шукають,
Не ждуть омріяних чудес.
Другі — дрімають і чекають
Падіння манни із небес.
Чому ж, отримавши свободу,
Ми не живем, як Бог велів,
І, замість слуг свого народу,
Ми обираєм знов панів?
Ідем на вибори в надії:
Лиш нову владу оберем —
І по законах європейських
Як путні люди заживем.
Наш люд — цікавий, різнобарвний:
Хто анархіст, хто демократ.
Різнополярний, різношерстий,
Так званий наш електорат.
Одні, аби чогось не сталось
Та зберегти своє нутро,
Не ходять владу обирати,
Аби ще гірше не було...
Другі — за зміни голосують,
Аби добро здолало зло.
Треті ж ідуть і обирають
Те, що й до виборів було.
Багато — зовсім не при ділі,
Бояться вилізти з нори,
Живуть, неначе у підпіллі,
Як неприкаяні щурі.
Бояться змін ті, що при владі,
Хто має розкіш, хабарі,
Бояться... Є що їм втрачати.
Чого ж бояться злидарі?
Я не пророк, та нагадаю
Просту і слушну нині суть:
Щурі орлів не обирають —
Собі подібних оберуть.
Хто хоче щось в житті змінити
Задля загального добра —
Ідіть з підпілля. Йдіть на світло,
З душі вичавлюйте щура.
Бо влада буде лиш тоді
За всі гріхи відповідати,
Коли народ є не німий
І здатен владу запитати.
Григорій ТЕРЕЩЕНКО
с. Обознівка, Глобинський район,
Полтавська область