Варвари, які днями розстріляли цілу родину лосів на Чернігівщині, гасали на квадроциклі й стріляли, схоже, з напівавтоматичної рушниці «Ремінгтон». І якщо влітку волинських мисливців, котрі полювали на лосів у Національному природному парку «Прип’ять-Стохід», узяли на місці злочину, то чернігівським квадроциклістам вдалося втекти від лісової охорони.
Постріляти на пару тисяч
Лося, вбитого в заповідному урочищі Сніжин Любешівського району на Волині, браконьєри вполювали заради м’яса. Частина 1 статті 248 (Незаконне полювання) Кримінального кодексу України, за якою слідчі відкрили кримінальне провадження, передбачає штраф від 100 до 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, або громадські роботи від 160 до 240 годин чи обмеження волі на строк до трьох років. Тоді у мисливців, які мали всі документи і дозволи (окрім, звісно, права полювати в заповіднику на рідкісних тварин), вилучили дві мисливські рушниці «ТОЗ-63» 16-го калібру, мисливську рушницю «ТОЗ-66» 12-го калібру та відповідні патрони. Беззахисне стадо з шести рідкісних для Чернігівщини лосів, що з’явилося поблизу Ніжина, розстрілювали не з мисливської зброї і суто заради дикої забави. На швидкісному квадроциклі, яким пересувалися по полю вбивці тварин, було видно силуети двох чоловіків. Наздогнати їх на слабенькому авто лісової охорони ніяких шансів не було. Загибла самка виношувала двох телят. Убито було і вожака стада. Поранений молодняк розбігся. Якщо правоохоронці зможуть знайти браконьєрів, які розстріляли родину лосів, їм загрожує три роки ув’язнення і 60 тисяч гривень штрафу. Але забавки браконьєрів, які можуть собі дозволити послуговуватися такими коштовними засобами вбивства, надто дорого обходяться екосистемі.
Чи зупинять браконьєрів штрафи?
Державне агентство лісових ресурсів України підготувало проект спільного наказу Мінагрополітики та Мінприроди. Він передбачає суттєве збільшення такси для обчислення розміру відшкодування збитків, завданих порушенням законодавства під час полювання.Такси збільшено в чотири рази з урахуванням мисливськогосподарської, екологічної, естетичної цінності, а також підсумкового індексу інфляції. Пропонується збільшити розмір стягнення за незаконне добування або знищення однієї особи лося до 80 тисяч гривень, оленя європейського — до 60 тисяч, оленя плямистого — до 50, лані — до 40, козулі та муфлона — до 32 тисяч гривень. Також у чотири рази буде збільшено суми відшкодування за незаконне добування або знищенно.
Сьогоднішні
Діючі такси для обчислення розміру відшкодування збитків затверджені спільним наказом Міністерства охорони навколишнього середовища та Державним комітетом лісового господарства ще у 2007 році. Норми очевидно застарілі і попередженню незаконного відстрілу тварин не сприяють. А суми штрафів значно менші, ніж подальші витрати на відтворення природних ресурсів.
Виконуюча обов’язки голови Держлісагентства Христина Юшкевич повідомила, що Держлісагентство ініціюватиме внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України. Бо, наприклад, у діючій статті Кримінального кодексу обмеження або позбавлення волі застосовується лише у разі порушення правил полювання, якщо воно заподіяло істотну шкоду. Тобто, за одну незаконно вбиту мисливську копитну тварину браконьєра не посадять до в’язниці. Зміни стосуватимуться поширенню кримінальної відповідальності (обмеження волі строком до трьох років) за порушення правил полювання, яке мало наслідком добування кабана, ланей, оленів європейського та плямистого, козулі, лося, муфлона.«Відповідальність за браконьєрство повинна бути підвищена на законодавчому рівні. Зараз штраф за браконьєрство— максимум 3 тисячі 400 гривень (планується — 17 тисяч) , а для посадових осіб — 6 тисяч 800 (заплановано — до 34 тисяч гривень). Щоб зупинити неконтрольоване масове винищення диких тварин необхідно збільшувати і строки ув’язнення», — вважає глава відомства.
За словами Христини Юшкевич, за хижацьке та жорстоке ставлення деяких людей до тварин треба підвищувати відповідальність і впроваджувати європейську культуру полювання.
«Якщо ми хочемо жити у цивілізованому світі, то потрібно змінюватися. З одного боку, підвищувати відповідальність, а з другого — всім суспільством сприяти змінам. Нам необхідно впроваджувати європейську культуру полювання. І над цим будемо працювати», — підкреслила т.в.о. голови Держлісагентства.
