А перевізник слухає і їсть…
На початку грудня міністр соціальної політики Андрій Рева під куполом Верховної Ради пояснював депутатам: «Стверджуємо, що в даних умовах підвищення зарплати не викличе зростання цін на споживчі товари і послуги. Левова частка ресурсу — це зменшення тіньових, неофіційних заробітних плат», — рішуче заявив тоді міністр.
Пройшов усього лише місяць, нова «мінімалка» стартувала — і першими в заочну полеміку з урядом вступили перевізники. Практично по всій Україні зросла вартість проїзду в так званих маршрутних таксі, як міських, так і приміських. Деякі власники старих «Богданів» з «Еталонами» підняли ціну символічно, деякі — майже вдвічі. І подітися людям нікуди, адже на більшості маршрутів, зокрема приміських, працює лише один перевізник. А тому альтернатива виглядає жорстко: або пішки, або переплачувати.
Цю практику не менш рішуче засудив уже інший міністр — віце-прем’єр Павло Розенко. «Жодних підстав піднімати сьогодні ціни на проїзд немає. Зараз не зростає вартість пального, вартість запчастин», — написав Розенко на своїй сторінці у «Фейсбуці». І виклав свою точку зору на причини подорожчання. «Хтось із власників конкретного підприємства раптом вирішив, що люди вже стали багатими, отже, мовляв, давай здеремо з людини три шкури», — написав міністр.
І це, як виявилося, одна з перших слабких ланок у логічній економіко–державній картині від уряду. Ціни у маршрутних таксі уряд не регулює, це — прерогатива місцевих органів влади. Які, за дивним збігом обставин, одразу ж благословили своїх підприємців на зростання цін. Нічим не обґрунтоване! Впливати на мерів владі сьогодні якось не личить — не при Януковичі ж живемо… Тим паче, за вікном децентралізація: улюблене, ніжно виплекане дітище нашого Прем’єр–міністра ще за тих часів, коли він очолював Верховну Раду.
Ось і доводиться виконавчій владі апелювати до таких химерних і малодієвих категорій, як совість. «Завдання місцевих органів влади — проконтролювати ці процеси і поставити на місце тих конкретних керівників підприємств, які дозволяють собі спекулювати на темі підвищення мінімальної заробітної плати», — жорстко висловлюється Павло Розенко.
Влада на місцях, відтак, старанно робить вигляд, що старається. Так, Київська обласна державна адміністрація виступила з вимогою до пасажирських автоперевізників регіону надати обґрунтування для подорожчання проїзду. І… попросила шукати збалансоване рішення. Що означає: жорсткої протидії з боку влади не буде. Принаймні наразі.
Тим часом вирішив сказати своє слово напівміфічний вітчизняний орган — Антимонопольний комітет. За словами його представників, деякі держадміністрації ухиляються від виконання своїх повноважень із проведення тарифної політики на перевезення.
Словом, пошуки «крайнього» ще навіть не почалися. А збільшені витрати на проїзд уже активно з’їдають підвищену «мінімалку» від Володимира Гройсмана.
Інфляція: тримайте мене всі!
І це, судячи з усього ще тільки початок. Зростання цін в Україні, зокрема не лише за «маршрутки», призведе до суттєвого зростання інфляції у 2017 році. Першим це вже визнав Національний банк України. Так, за прогнозами регулятора, рівень інфляції у нинішньому році зросте на один відсоток — і становитиме 9,1% замість раніше вказаних 8%. «Торік було ухвалено закон про підвищення мінімальної зарплати. Він одразу ж спровокував зростання інфляції на 1,1%», — заявила голова Нацбанку Валерія Гонтарева.
Утім Нацбанк наразі зберігає хорошу міну при поганій грі, заявляючи, що назагал інфляція залишатиметься у межах раніше встановленого орієнтира: 8% плюс—мінус два відсоткових пункти. І пояснює: дезінфляційний тренд він намагатиметься забезпечити завдяки стриманій монетарній та фіскальній політиці, а також завдяки суттєвому скороченню темпів зростання адміністративних тарифів.
Що мовою економістів означає: очікуються монетарні та фіскальні закручування гайок, а отже — створення несприятливої ситуації для розвитку економіки. Банкам стримуватимуть зростання обсягів кредитування, і так напівмертвого у наших реаліях, а отже, про суттєве зростання ВВП, на що щиро сподівається нинішній уряд, не йдеться. І пояснюється це однією системною помилкою: Кабмін поставив віз перед конем. Тобто зарплату підняли не завдяки зростанню ВВП та збільшенню надходжень, а завдяки «хорошим намірам». Які сьогодні, як ми бачимо, вже суттєво заважають зростанню ВВП та цих самих надходжень до бюджету.
Але не факт, що, навіть провівши низку жорстких монетарних заходів — улюбленої справи нинішньої очільниці НБУ Валерії Гонтаревої, ми зуміємо втриматися у визначеному Нацбанком коридорі: 8% плюс—мінус два.
«Ризики у 2017 році залишатимуться суттєвими, — сказав економіст Олексій Геращенко. — Урядовий проект зниження інфляції виглядає надто оптимістичним на тлі девальвації гривні наприкінці 2016 — початку 2017 року, а також потенційного зростання цін за рахунок так званої інфляції витрат, спричиненої підвищенням мінімальної зарплати». На його думку, вже сьогодні можна говорити про річну інфляцію у діапазоні 12—15%.
На думку експерта Олександра Охріменка, зростання мінімальної заробітної плати може збільшити інфляцію на 0,5%. Але її ріст буде значно суттєвішим — насамперед завдяки подорожчанню електроенергії. Ближче до травня, за його словами, продовольчі товари можуть зрости у ціні на 5—7%. Відтак, на думку аналітика, річна інфляція в Україні може сягнути позначки 25%.
НАША ДОВІДКА
Вчіться на стюардесу: Держстат опублікував середні зарплати в Україні
Днями Державна служба статистики України навела офіційні дані щодо зарплат у нашій державі за грудень 2016 року. Середня зарплата за останній місяць минулого року зросла на 1069 гривень, або на 19,8% у порівнянні з листопадом — і становить 6 475 гривень. У порівнянні з груднем 2015 року середня зарплата зросла на 23,8%.
Якщо порівняти регіони, то побачимо, що найбільша середня зарплата традиційно зафіксована в Києві — 11 094 гривні. Найнижча зарплата — у мешканців Тернопільської та Чернігівської областей. Там вона більш ніж удвічі нижча за доходи столичних мешканців і становить, відповідно, 4 781 та 4 804 гривні.
Найвищу зарплату, як і раніше, отримують працівники авіаційної сфери — у середньому 27 345 гривень на одного працівника. На другому місці — фінансисти і страхові агенти із зарплатою в 11 715 гривень. Працівники інформаційної та телекомунікаційної галузей отримують не набагато менше — 11 164 гривні. Найнижча оплата праці — у працівників пошти та кур’єрів: 3 438 гривень.
ПОБІЧНІ ЕФЕКТИ
Штрафи, небезпечні для життя
Як відомо, чимало адміністративних платежів, зокрема штрафів за адмінпорушення, у нашій країні визначається у вигляді коефіцієнта до мінімальної заробітної плати. Тож після її зростання деякі штрафні санкції стали космічними.
Наприклад, штраф за неоформлених працівників чи занижені зарплати, — 320 000 грн. За користування нерозмитненим автомобілем — 59 000 — 600 000 грн. За допущення до роботи осіб без укладання трудової угоди — 96 000. Недопуск до проведення перевірки контролюючими органами із питань дотримання законодавства про працю — 9600 грн. Перевищення ліміту розрахунків готівкою (понад 50 000 грн.) — 17 000 грн.
